Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі колегії суддів:

Крижановського В.Я., Вільгушинського М.Й., Мороза М.А.,

при секретарі

судового засідання Петрику В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 11 вересня 2014 року касаційну скаргу у кримінальному провадженні щодо

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина

України, раніше судимого, останній раз - вироком

Деснянського районного суду м. Києва від 25 лютого

2005 року за ч. 2 ст. 187 КК України, на

підставі ст. 71 КК України на сім років шість

місяців позбавлення волі, звільнений 22 лютого

2012 року по відбуттю строку покарання,

за участю прокурора Голюги В.В.,

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5, просить судові рішення, постановлені щодо останнього, змінити, пом'якшити покарання та звільнити від його відбування на підставі ст. 75 КК України, посилаючись на його незадовільний стан здоров'я та наявність на утриманні непрацездатного батька. Крім того, вказав на порушення права на захист, оскільки суд безпідставно прийняв від обвинуваченого відмову від послуг захисника, хоча через наявні в нього захворювання, участь захисника у кримінальному провадженні була обов'язковою.

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року визнано винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, призначено покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк два роки. Вироком суду також вирішено долю речових доказів та питання щодо судових витрат.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він 2 грудня 2012 року, приблизно о 15-ій год. 30 хв., з метою незаконного придбання наркотичного засобу, знаходячись на ринку "Юність", що розташований по вул. Миропільській у м. Києві, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, незаконно, повторно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований у медичному шприці об'ємом 5 мл, і став незаконно зберігати при собі, для власного вживання без мети збуту. Цього ж дня, приблизно о 16-ій год. 10 хв, ОСОБА_5, знаходячись поблизу буд. № 35 по вул. Миропільській у м. Києві, був затриманий працівниками міліції та в ході огляду у нього було виявлено і вилучено медичний шприц, в якому знаходився особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, массою (в перерахунку на суху речовину) в рідині становило 0,026 г.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 січня 2014 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6, який діяв в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, залишено без задоволення, а вирок суду - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка не заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника частково - в частині порушення права на захист із скасуванням судових рішень і призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_5 у злочині, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на наведених у вироку доказах, які судом належно досліджені, оцінені та у касаційній скарзі не оспорюються.

Статтею 419 КПК України передбачено, що при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, тобто в ухвалі слід проаналізувати всі доводи, зазначені в апеляції, та зіставити їх з наявними у справі доказами, дати на кожен із них вичерпну відповідь.

Цих вимог закону апеляційним судом не дотримано.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження на вирок суду першої інстанції було подано апеляційну скаргу захисником, зокрема й з підстав порушення права на захист ОСОБА_5, якому, як вказав захисник, відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК України у зв'язку з наявністю психічних вад мала б бути забезпечена обов'язкова участь захисника.

Вважаючи апеляційну скаргу захисника необґрунтованою, суд апеляційної інстанції обмежився загальним висновком, що ОСОБА_5 не відноситься до тієї категорії осіб, яким забезпечується обов'язкова участь захисника відповідно до положень ст. 52 КПК України, оскільки наявність у нього згідно медичної довідки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоідів, не свідчить про наявність психічних та фізичних вад, що унеможливлювало б здатність повною мірою реалізувати свої права.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого (аркуш провадження 22) у ОСОБА_5 встановлений діагноз "психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоідів, стан відміни неускладнений, F 11.30". Вказаний код захворювання - F 11, встановлений у ОСОБА_5, відповідає Міжнародній класифікації хвороб Десятого перегляду (МКХ-10, ICD-10) як "Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоідів".

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК України обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад.

До осіб, зазначених у п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК України, належать не тількі німі, глухі, сліпі, це можуть бути також особи з іншими фізичними чи психічними вадами. Під особами, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізовувати право на захист, необхідно розуміти, зокрема, осіб, які хоча і визнані осудними, але мають психічні вади, що перешкоджають самостійно захищатися від обвинувачення.

Разом з тим, на підставі яких даних суд дійшов висновку щодо здатності ОСОБА_5 повною мірою реалізувати свої права, в ухвалі суду апеляційної інстанції не вказано.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що суд апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги належним чином не перевірив та відповідей на них не надав, тому ухвала не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а у провадженні слід призначити новий апеляційний розгляд, під час якого суду апеляційної інстанції необхідно повною мірою перевірити доводи апеляційної скарги захисника, за результатами чого ухвалити законне, обґрунтоване і мотивоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 376, 428, 433, 436 КПК України, суд

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 січня 2014 року щодо ОСОБА_5 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.