Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ:

головуючого Вільгушинського М.Й.,

суддів: Крижановського В.Я., Дембовського С.Г.,

за участю прокурора Голюги В.В.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні 11 вересня 2014 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 5 березня 2014 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк дев'ять років.

Вироком суду також вирішено долю речових доказів та питання щодо судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 5 березня 2014 року апеляції прокурора, засудженого ОСОБА_1 та його захисника залишено без задоволення, а вирок суду - без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину за таких обставин.

22 вересня 2010 року, приблизно о 20-ій год., у ОСОБА_1, який знаходячись за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_2 у буд. АДРЕСА_1, під час вживання алкогольних напоїв, виникла сварка з останнім, яка того ж дня, приблизно о 22-ій год, переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_2 наніс один удар рукою по голові та один удар ногою по тулубу ОСОБА_1, останній наніс близько чотирьох ударів по обличчю та кінцівках ОСОБА_2 Під час вказаної бійки у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на позбавлення життя ОСОБА_2, для реалізації якого він взяв зі столу-тумби кухонного ножа та наніс ОСОБА_2 не менше 16 ножових поранень в область голови та шиї, внаслідок яких настала смерть ОСОБА_2

У касаційних скаргах:

- засуджений просить про скасування судових рішень щодо нього із направленням матеріалів справи на нове розслідування, обґрунтовуючи своє прохання заперечив встановлені судами фактичні обставини справи. Вважає, що по справі не зібрані докази, які б підтверджували його вину; обвинувачення, викладене у вироку, містить суперечності; доведеність його вини ґрунтується на даних, що викладені в явці з повинною, яку його змусили написати працівники міліції; не встановлена причетність до злочину ОСОБА_3, яка була присутньою при його сварці з ОСОБА_2 Вказав на застосування до нього недозволених методів ведення слідства, внаслідок чого він себе обмовив у вчиненні злочину, при цьому послався на існування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та ухвали про закриття кримінального провадження за відсутністю в діях працівників правоохоронного органу ознаків складу злочину тощо;

- прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 із направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, мотивувавши тим, що суд допустився істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, оскільки при викладенні обвинувачення в мотивувальній частині вироку не послався на висновок судово-медичної експертизи щодо ступеня тілесних ушкоджень отриманих ОСОБА_2 та причин його смерті. Суд не дав у вироку оцінку речовим доказам, що оглядались судом у судовому засіданні. Зазначив, що суд у вироку неправильно вирішив долю речових доказів відповідно до положень ст. 81 КПК України 1960 року. Апеляційний суд не дотримався положень ст. 377 КПК України 1960 року, оскільки не дав вичерпної відповіді на всі доводи поданої апеляції прокурором.

Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого, який підтримав подану ним скаргу, думку прокурора, яка підтримала касаційну скаргу прокурора та заперечувала проти задоволення касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

В ухвалі апеляційного суду згідно п. 8 ч. 1 ст. 377 КПК України 1960 року має бути зазначено докладні мотиви прийнятого рішення.

Також відповідно до вимог ч. 2 ст. 377 КПК України 1960 року при залишені апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Апеляційний суд доводи апеляцій прокурора, засудженого та його захисника повною мірою не перевірив, наведених вимог кримінально-процесуального закону не дотримався.

Так, в апеляції прокурора наголошувалось на недотриманні судом вимог ст. 334 КПК України 1960 року при викладенні мотивувальної частини вироку в частині формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, щодо відсутності посилання на висновок експерта про ступень тяжкості спричинених ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та причин смерті останнього. Не надано оцінки речовим доказам, що оглядались у судовому засіданні, долю речових доказів вирішено всупереч положенням ст. 81 КПК України 1960 року.

У своїй апеляції засуджений ОСОБА_1 заперечив встановлені судом фактичні обставини справи, свою винність у вчиненні злочину, зокрема наголошував на тому, що не встановлено яким з ножів, що долучені до матеріалів справи вчинено вбивство ОСОБА_2, оскільки ні досудовим, ні судовим слідством цього встановлено не було. Вказав на суперечність висновків експертиз з матеріалами справи щодо дати настання смерті ОСОБА_2 Зауважив про застосування до нього недозволених методів ведення слідства, що змусило його обмовити себе у вчиненні злочину. Зазначив про порушення вимог кримінально-процесуального закону під час проведення досудового слідства тощо.

Захисник в апеляції просив про скасування судових рішень, заперечив встановлені судом фактичні обставини справи, вважав, що винність засудженого у вчиненні злочину, недоведеною.

Однак, за результатами розгляду наведених апеляцій, висновки апеляційного суду звелись до декількох загальних формулювань - не знайшли свого підтвердження неврахування судом всіх обставин справи, застосування до засудженого фізичного і психологічного насильства, у вироку суду є посилання на висновок експерта щодо ступеня тілесних ушкоджень, кваліфікація дій є правильною, покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, та перераховані письмові матеріали справи, що підтверджують винність засудженого.

Крім того, в ухвалі апеляційного суду не викладено й всіх доводів вказаних апеляцій учасників судового розгляду.

З огляду на викладене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням матеріалів справи на новий апеляційний розгляд, під час якого суд має ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, перевірити повною мірою доводи апеляцій прокурора, засудженого та його захисника, і з урахуванням усіх обставин прийняти судове рішення, мотивоване належним чином.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року та пунктом 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора та засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 5 березня 2014 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а матеріали справи направити на новий апеляційний розгляд.