Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Тельнікової І.Г.,

суддів Лагнюка М.М., Суржка А.В.,

при секретарі Зінорук В.В.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42012230010000003 за обвинуваченням

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки Дніпропетровської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 358, ч. 2 ст. 192 КК України,

за участю прокурора Лисого С.Л.,

за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 14 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 16 грудня 2013 року,

У касаційній скарзі потерпілі ставлять питання про скасування оскаржуваних судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при звільненні ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності і закритті щодо неї кримінального провадження. Вказують, що їх не повідомили про дату та час підготовчого судового засідання, безпідставно не задовольнили клопотання про повернення обвинувального акта, який не відповідає вимогам закону, прокурору. Наголошують на неправильній перекваліфікації дій обвинуваченої, що призвело до незаконного закриття провадження. На їх думку, в діях обвинуваченої наявні ознаки шахрайства, відсутнє щире каяття у вчиненому, потерпілим не відшкодована спричинена шкода. Вказують, що суд апеляційної інстанції на ці порушення вимог закону увагу не звернув.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 14 листопада 2013 року ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 358, ч. 2 ст. 192 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, кримінальне провадження щодо неї закрито.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 16 грудня 2013 року ухвалу місцевого суду залишено без зміни.

ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинила підроблення офіційного документу, який видається підприємством, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, також використання підробленого офіційного документу та заподіяння майнової шкоди у великих розмірах шляхом зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства. Такі дії обвинуваченої органом досудового слідства кваліфіковано за ч. 1, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 192 КК України.

З ухвали суду вбачається, що злочини вчинено за наступних обставин.

В період часу з 01.01.2007 року по 16.01.2007 року (більш точний час не встановлений) ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого проживання у АДРЕСА_3, з метою використання у своїх власних інтересах, шляхом внесення власноруч неправдивих відомостей та виконання підписів від імені інших осіб, підробила довідку про свої доходи, до змісту якої була внесена завідомо неправдива інформація про факт її працевлаштування у ТОВ "Левада" та отримання на зазначеному підприємстві заробітної платні у період з червня по листопад 2006 року у сумі 10584 грн., яку у подальшому самостійно використала, надавши 16.01.2007 року до Гвардійського відділення Херсонської обласної дирекції працівникам ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" розташованого у м. Херсоні, проспект 200 Років Херсону, 41/а, під час укладання договору кредиту, що вплинуло на прийняття позитивного рішення банківською установою про надання згоди на укладення з ОСОБА_1 договору кредиту, згідно якого остання отримала в якості кредитних грошових коштів 17000 доларів США.

Крім того, ОСОБА_1, в період часу з 01.01.2007 року по 16.01.2007 року, (більш точний час не встановлений), знаходячись у м. Херсоні, переслідуючи умисел, спрямований на порушення охоронюваних законом майнових прав інших громадян, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою отримання кредитних грошових коштів від банківської установи, внаслідок укладення кредитного договору з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", використовуючи свої приятельські стосунки з громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зловживаючи довірою останніх, спонукала їх виступити гарантами виконання її боргових зобов'язань за договором кредиту та укласти договір поруки, а також договір іпотеки, згідно якого в якості заставного майна виступала двокімнатна квартира АДРЕСА_1, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Однак, всупереч їх усної домовленості, про своєчасну сплату кредиту та відсотків, ОСОБА_1 у подальшому не виконала умови кредитного договору по своєчасному погашенню боргу, внаслідок чого, за ініціативою банківської установи, кредитний договір № 014/10/722 від 16.01.2007 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 було розірвано у судовому порядку, після чого борг за кредитним договором стягнуто за рахунок заставного майна, а саме вказаної квартири, внаслідок чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 втратили право власності на зазначене майно та останнім була заподіяна матеріальна шкода у великих розмірах на суму 122949 грн.

Доводи потерпілих щодо неправильної перекваліфікації дій ОСОБА_1, що потягло неправильне застосування кримінального закону про її звільнення від кримінальної відповідальності безпідставні.

Так, з матеріалів кримінального провадження убачається, що воно надійшло до суду з обвинувальним актом щодо ОСОБА_1, згідно з яким остання обвинувачувалася у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 358, ч. 2 ст. 192 КК України.

Судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло: 3 роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 5 років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Злочини, вчинені ОСОБА_1 в січні 2007 року, згідно з ст. 12 КК України, відносяться до категорії відповідно невеликої та середньої тяжкості.

Також судами достовірно встановлено, що з дати вчинення кримінальних правопорушень до дати внесення клопотання та прийняття рішення по вказаному кримінальному провадженню минуло більше 5 років, а тому суд обґрунтовано звільнив ОСОБА_1, враховуючи її згоду, від кримінальної відповідальності, відповідно до вимог ст. 49 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції розглянув клопотання потерпілих та їх адвоката ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта прокурору, з'ясовував думку учасників процесу та обґрунтовано зазначив, що воно не підлягає задоволенню, оскільки із зазначених у ньому підстав, повернення обвинувального акту не передбачене ст. 314 КПК України.

Щодо доводів потерпілих про невідшкодування їм заподіяної шкоди, то вони є неспроможними виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України у підготовчому судовому засіданні цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, особа, яка постраждала від кримінального правопорушення, не позбавляється права на відшкодування завданої шкоди. Рішення суду про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття провадження, відповідають вимогам закону і не порушують прав потерпілих на відшкодування шкоди, як про це йдеться в касаційній скарзі.

Як убачається з матеріалів справи, в підготовчому судовому засіданні, крім інших, брали участь потерпілий ОСОБА_2 та представник потерпілих ОСОБА_7. Їм були роз'яснені права, вони заявляли клопотання, висловлювали свою думку щодо клопотань інших учасників процесу. За таких обставин суд дотримався вимог ст. ст. 10, 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав. Посилання у касаційній скарзі про не повідомлення потерпілим дати призначення підготовчого засідання суду першої інстанції, в якому вони брали участь, не можете свідчити про істотні порушення КПК України (4651-17) , які є підставою для скасування судового рішення

Доводи потерпілих щодо безпідставності звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, які аналогічні доводам їх апеляції, належно перевірені апеляційним судом, на них надано вмотивовані відповіді, ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Підстав для сумнівів у правильності і законності судових рішень колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегією суддів не встановлено, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 434, 436 КПК України, колегія суддів

Ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 14 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 16 грудня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.