Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Вільгушинського М.Й.

суддів Дембовського С.Г., Крижановського В.Я.

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 травня 2014 року щодо нього,

Вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 січня 2014 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Кременчук Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України на 8 років позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Вирішено питання речових доказів та судових витрат у кримінальному провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 травня 2014 року вирок суду першої інстанції змінено. Виключено з мотивувальної частини вироку вказівку на обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_1 - тяжкі наслідки, заподіяні злочином. Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.04.2013 року на транспортні засоби, а також речовий доказ передано законному володільцю. В решті вирок суду залишено без зміни.

Згідно копій судових рішень, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він, за обставин, детально викладених у вироку, 09 березня 2013 року о 12 годині 40 хвилин, керуючи пасажирським автобусом "Mersedes Benz 310 D", реєстраційний номер НОМЕР_1, на 1-му кілометрі автодороги Недогарки - Світловодськ Кіровоградської області, порушивши п. 1.5, пп. "б", "д" п. 2.3, п. п. 10.1, 20.2, 20.3, пп. "в", "г" п. 20.5 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , допустив зіткнення з диспетчерським тепловозом ЧМЕЗ-3188, що рухався через залізничний переїзд, в результаті чого пасажири автобуса ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження, від яких померли.

У касаційній скарзі засуджений, не оспорюючи правильності кваліфікації дій і доведеності його винуватості, просить змінити судові рішення в частині призначеного покарання. Вважає, що обставини, на які він вказує у касаційній скарзі є пом'якшуючими та достатніми для зменшення призначеного йому покарання на підставі ст. 69-1 КК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження виходячи з наступного.

Обираючи вид та розмір покарання ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, характер та наслідки, що настали в результаті його вчинення у виді загибелі трьох людей, обставини справи, дані про особу засудженого, в тому числі й ті, на які він посилається у касаційній скарзі, а також визнав обставиною, що пом'якшує покарання - щире каяття та обґрунтовано призначив йому покарання, у межах санкції ч. 3 ст. 286 КК України.

Призначене покарання ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно зі ст. 69-1 КК України за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні підсудним своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Як убачається з копій доданих до касаційної скарги судових рішень, обставинами, що пом'якшують засудженому покарання судом визнано щире каяття, а застосування ст. 69-1 КК України вимагає наявність таких обставин, що пом'якшують покарання - з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди. З копій судових рішень вбачається, що достатніх підстав, необхідних для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69-1 КК України немає.

Крім того, доводи касаційної скарги, які аналогічні за своїм змістом доводам апеляційної скарги засудженого та його захисників, належно перевірені апеляційним судом, на них дано обґрунтовані відповіді та ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Суд апеляційної інстанції правильно виключив з мотивувальної частини вироку вказівку на обставину, що обтяжує покарання - тяжкі наслідки, заподіяні злочином та вмотивовано залишив без зміни покарання, призначене ОСОБА_1 судом першої інстанції, а тому з мотивів, наведених у касаційній скарзі, підстав для зміни судових рішень щодо ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 травня 2014 року щодо нього.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.