Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Франтовської Т.І.,

суддів: Лагнюка М.М., Суржка А.В.,

при секретарі Сідько В.В.,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080060002613, за обвинуваченням

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

та мешканця м. Запоріжжя, громадянина

України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю прокурора Матюшевої О.В.,

Вироком Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 11 листопада 2013 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов'язки передбачені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

На підставі ст. 77 КК України ОСОБА_1 звільнено від додаткового покарання у виді конфіскації майна, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в доход держави 1628, 18 грн. витрат на залучення експертів та проведення експертиз.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 23 грудня 2013 року вирок районного суду щодо ОСОБА_1 змінено, виключено з вироку посилання на ст. 77 КК України. Скасовано вирок в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на залучення експертів та проведення експертиз. В решті вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, у своїй касаційній скарзі, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1, порушує питання про скасування судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції у зв'язку з невмотивованістю рішень суду першої та апеляційної інстанцій, щодо застосування ст.ст. 69, 75 при призначенні покарання засудженому, а як наслідок невідповідністю призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу внаслідок м'якості. Крім того, зазначає, що суд апеляційної інстанції постановив невмотивовану ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він навесні 2013 року, шляхом зриву дикоростучої рослин коноплі, а також купівлі у невстановленої слідством особи, придбав і зберігав з метою збуту за місцем свого проживання особливо небезпечний наркотичний засіб - марихуану.

22 липня 2013 року приблизно о 17 год. 20 хв. за 100 грн. ОСОБА_1 збув ОСОБА_2 4,2245 г особливо небезпечного наркотичного засобу - марихуани.

31 липня 2013 року приблизно о 19 год. 25 хв. за 400 грн. ОСОБА_1 повторно збув ОСОБА_3 13,9121 г особливо небезпечного наркотичного засобу - марихуани.

Крім того, 31 липня 2013 року під час обшуку в приміщенні квартири за місцем мешкання ОСОБА_1 були виявлені та вилучені 18 скляних та полімерних банок, 17 полімерних пакетів з особливо небезпечним наркотичним засобом - марихуаною (канабісом), загальною масою 9448,4 г, які він зберігав з метою збуту.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала касаційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду крім іншого має бути зазначено суть апеляції, мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положень закону яким він керувався, та докладні мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Проте, як убачається з матеріалів справи, апеляційним судом при розгляді даного кримінального провадження щодо ОСОБА_1 та винесенні ухвали не було дотримано вимог вказаної норми кримінального процесуального закону.

Так, прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, не погодившись з вироком суду першої інстанції, подав апеляцію, в якій порушував питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 з мотивів неправильного застосування кримінального закону та невідповідності призначеного покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення та особі винного внаслідок м'якості, а як наслідок, і безпідставного звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Апеляційний суд, не розглянувши апеляційну скаргу прокурора по суті, а лише перерахував обставини, що пом'якшують засудженому ОСОБА_1 покарання, які були враховані судом першої інстанції, та всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не навів в ухвалі підстав прийняття свого рішення, не дав вичерпної відповіді на доводи апеляції прокурора, не мотивуючи своє рішення щодо залишення апеляції прокурора без задоволення.

Виходячи з наведеного, ухвала апеляційного суду є такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, в зв'язку з чим підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції, оскільки зазначені порушення перешкодили апеляційному суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення.

Під час нового розгляду апеляційному суду слід врахувати вищезазначене, ретельно дослідити доводи апеляції прокурора, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку і з урахуванням усіх обставин прийняти обґрунтоване рішення та належним чином його мотивувати.

Якщо при новому апеляційному розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_1, за умови підтвердження обсягу обвинувачення та за відсутності інших обставин, які відповідно до вимог закону можуть істотно вплинути на висновки суду щодо виду та розміру покарання, то призначене засудженому покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, слід вважати м'яким.

Керуючись ст.ст. 434, 436, 438 КПК України колегія суддів,

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23 грудня 2013 року щодо засудженого ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

ухвала суду касаційної інстанції відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.