ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Зубара В.В.,
суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,
за участю прокурора Опанасюка О.В.,
представника потерпілого ОСОБА_1,
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянула в судовому засіданні 19 серпня 2014 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_7 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 04 липня 2013 року та
ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2013 року щодо ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Цим вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду,
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, судимого 25 серпня 2011 року вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області за ч. 1 ст. 122, ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 2 890 грн., засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців, за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців;
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
громадянина України, такого, що не має судимостей, засуджено за ч. 1 ст. 396 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 4 місяці;
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
громадянина України, такого, що не має судимостей, засуджено за ч. 1 ст. 396 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 4 місяці.
За вироком суду ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винуватими та засуджено за вчинення ними злочинів за таких обставин.
Так, ОСОБА_8, 18 березня 2012 року, з хуліганських спонукань, з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, перебуваючи біля нічного клубу "Республіка" в м. Одесі, повалив на землю ОСОБА_9 Після чого на ґрунті раптово виниклої неприязні, ОСОБА_8 наніс потерпілому ногами удари по тулубу та голові, заподіявши легких та тяжких тілесних ушкоджень. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у лікарні, не приходячи до свідомості.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_8 вчинив тяжкий злочин, заздалегідь не обіцяючи, приховали це від правоохоронних органів.
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_7, не погоджуючись із судовими рішеннями, постановленими щодо ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, через неповноту та однобічність досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості, просить їх скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Свої вимоги потерпілий мотивує тим, що прокурор за наявності достатніх доказів по справі безпідставно змінив обвинувачення для ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Посилається на те, що суд неправильно кваліфікував дії засуджених і призначив їм занадто м'яке покарання. Крім того, потерпілий вказує на невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам КПК (4651-17)
.
На касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_7 засудженим ОСОБА_8, захисником ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_6 та захисником ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 подані письмові заперечення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника потерпілого ОСОБА_1 на підтримання поданої скарги, пояснення прокурора, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із запереченнями проти скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі та письмових запереченнях, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У своїй касаційній скарзі потерпілий порушує питання про перегляд судових рішень через неповноту та однобічність досудового й судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Проте неповнота та однобічність досудового й судового слідства, фактичні обставини справи, які були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, перегляду відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України (1960) у касаційному порядку не підлягають.
Разом із тим, як убачається з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочинів та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 296 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину та правильність кваліфікації їх дій за ч. 1 ст. 396 КК України ґрунтуються на зібраних у справі доказах.
Зокрема, вони підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, а також даними, що містяться в протоколах відтворення обстановки та обставин подій, ставок віч-на-віч, висновках судово-медичної, судово-імунологічної експертиз, та іншими доказами по справі.
Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, не порушуючи вимоги ст. 275 КПК України (1960) провів судовий розгляд справи, у відповідності до вимог ст. 67 КПК України (1960) оцінив докази у справі, та з дотриманням вимог статей 323, 333- 335 КПК України (1960) постановив вирок, належним чином умотивувавши своє рішення та дійшовши обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України.
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про обґрунтованість рішення сторони обвинувачення про зміну обвинувачення в суді, у зв'язку з чим уважає непереконливими доводи касаційної скарги потерпілого про порушення вимог ст. 277 КПК України (1960).
Крім того, місцевий суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 277 КПК України (1960) роз'яснив потерпілому та його представникам їх право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, яке потерпілий реалізував у судовому засіданні.
Щодо доводів касаційної скарги потерпілого про м'якість призначеного засудженим покарання, то вони є необґрунтованими.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи засудженим покарання у виді позбавлення волі на певний строк, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, як убачається з вироку, врахував обставини вчинення злочинів, їх відношення до вчиненого, ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, наявність як обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_22 - рецидив злочинів, так і обставини, що пом'якшує покарання ОСОБА_22, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - щире каяття, а також дані про їх особи.
Таким чином, місцевий суд, призначаючи ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 396 КК України покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкцій даних статей, дотримався вимог статей 65 - 67 КК України, підстав визнати його надмірно м'яким, як про це зазначено у касаційній скарзі потерпілого, колегія суддів не знаходить.
Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції потерпілого ОСОБА_7, і з наведенням відповідних мотивів дійшов обґрунтованого висновку про їх безпідставність.
Перегляд справи в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1960).
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які могли б вплинути на правильність та обґрунтованість судових рішень, не встановлено.
Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960), пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Приморського районного суду м. Одеси від 04 липня 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2013 року щодо ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - без зміни.
|
С у д д і:
|
В.В. Зубар
Н.О. Марчук
Т.В. Матієк
|
З оригіналом згідно:
Суддя Н.О. Марчук