Вищий спеціалізований суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Вільгушинського М.Й.,

суддів: Колесниченка В.М., Суржка А.В.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 24 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 05 березня 2014 року щодо ОСОБА_1,

ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 грудня 2013 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України, закрито із звільненням останнього від кримінальної відповідальності у зв'язку з його передачею на поруки трудовому колективу приватного підприємства "Альфа Секюріті", за умови, що він протягом року з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 05 березня 2014 року вказану ухвалу місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

У касаційній скарзі заступник прокурора порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням кримінального процесуального закону при їх постановленні. На обґрунтування своїх вимог заступник прокурора посилається на неправильне, на його думку, застосування судом ч. 4 ст. 286 КПК України, оскільки трудовий колектив ПП "Альфа Секюріті", не є стороною у даному кримінальному провадженні, а тому він не мав повноважень заявляти клопотання про передачу на поруки ОСОБА_1

Також заступник прокурора указує на порушення судом вимог ст. 287 КПК України, оскільки у матеріалах справи відсутня письмова згода ОСОБА_1 на звільнення його від кримінальної відповідальності, та вимог ст. 289 КПК України, оскільки в ухвалі суду не роз'яснені випадки порушення умов передачі особи на поруки. Окрім того, заступник прокурора указує на те, що судом при прийнятті рішення про передачу на поруки ОСОБА_1 трудовому колективу ПП "Альфа Секюріті" неповно з'ясовано особу останнього, як працівника вказаного підприємства та не враховано те, що він працює на цьому підприємстві не тривалий час. Посилаючись на невмотивованість судових рішень щодо ОСОБА_1, прокурор зазначає про неповне з'ясування судом підстав звільнення ОСОБА_1 із попередньо займаних посад у ВАТ "РЗТА" та ОППО "Рівнеавтосільгоспмаш", від яких його було відсторонено на підставі ухвал слідчого судді від 01.10.2013 року та 11.10.2013 року.

Перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що немає підстав для відкриття провадження з мотивів, наведених у касаційній скарзі.

Зі змісту судових рішень вбачається, що клопотання про закриття кримінального провадження на підставі клопотання трудового колективу ПП "Альфа Секюріті" було заявлене стороною захисту у даному кримінальному провадженні, а саме адвокатом обвинуваченого ОСОБА_1 та підтримане останнім, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 286 КПК України та спростовує касаційні вимоги заступника прокурора стосовно порушення кримінального процесуального закону у цій частині.

Одночасно посилання прокурора на порушення судом при прийнятті рішення про передачу на поруки трудового колективу ПП "Альфа Секюріті" ОСОБА_1 ст. 287 КПК України є надуманими, оскільки даною нормою закону встановлюється обов'язок прокурора долучати до свого клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності письмову згоду особи на таке звільнення, та не стосується підготовчого судового провадження, а тому не повинно застосовуватися судом у цьому випадку.

Також доводи заступника прокурора щодо неповного з'ясування особи ОСОБА_1 та неврахування судом не тривалого періоду його роботи на ПП "Альфа Секюріті", як працівника вказаного підприємства, а також щодо не з'ясування судом підстав звільнення ОСОБА_1 із попередньо займаних посад у ВАТ "РЗТА" та ОППО "Рівнеавтосільгоспмаш", від яких він був відсторонений на підставі ухвал слідчого судді від 01.10.2013 року та 11.10.2013 року, є необгрунтованими.

Так, ч. 1 ст. 47 КК України передбачено, що особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації, за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Законом не передбачено обмежень щодо застосування інституту звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України залежно від відсторонення або звільнення особи з попередньо займаних нею посад, а також від тривалості роботи на відповідному підприємстві. При цьому, заступником прокурора не ставиться під сумнів факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із ПП "Альфа Секюріті", членом трудового колективу якого є останній, та наявність відповідного клопотання цього колективу адресованого суду і його можливостей щодо забезпечення заходів виховного характеру стосовно ОСОБА_1 Окрім того, посилання прокурора на не з'ясування судом особи ОСОБА_1 як працівника ПП "Альфа Секюріті" є безпідставними, оскільки це було предметом дослідження суду як першої, так і апеляційної інстанцій, які встановили, що ОСОБА_1 хоча і не тривалий час працює в указаному підприємстві на посаді економіста, проте члени трудового колективу багато років знайомі з останнім про що відповідно зазначено в протоколі № 2 від 17.12.2013 року загальних зборів трудового колективу ПП "Альфа Секюріті".

Також посилання прокурора на незаконність ухвали суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 через не зазначення в ній наслідків порушення умов передачі особи на поруки, передбачених ст. 289 КПК України, є безпідставними, оскільки оскаржувана ухвала Рівненського міського суду Рівненської області від 24 грудня 2013 року є фактично ухвалою суду про закриття кримінального провадження, порядок виконання якої передбачається чинним КПК України (4651-17) .

Таким чином, з огляду на вищевикладене, з мотивів, наведених у касаційній скарзі, наданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для задоволення касаційної скарги заступника прокурора немає, а тому відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України підстав для відкриття провадження немає.

Керуючись ст. 428 КПК України,

відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Рівненської області на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 24 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 05 березня 2014 року щодо ОСОБА_1