Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В., суддів: Щепоткіної В.В., Леона О.І., за участю прокурора Міщенко Т.М., засудженого ОСОБА_5, розглянула в судовому засіданні у м. Києві 05 серпня 2014 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 17 квітня 2014 року.

Вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 січня 2014 року засуджено

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, судимого 10 травня 2005 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_5 до покарання за новим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10 травня 2005 року і остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців та покладено обов'язки, передбачені пунктами 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він 19 травня 2005 року близько 03:00 год за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_7, а також з використанням малолітнього ОСОБА_8, через відкрите вікно проникли у складське приміщення кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_2" по АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно на загальну суму 767 грн.

Вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 17 квітня 2014 року вирок суду першої інстанції у частині звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України скасовано.

Постановлено вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання часткового приєднано невідбуту частину покарання за вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10 травня 2005 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційній скарзі зі змінами і доповненнями засуджений ОСОБА_5, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок суворості, просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Вказує, що щиро покаявся, активно сприяв слідству, відшкодував потерпілій заподіяну злочином шкоду, має матір похилого віку.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок суворості, просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Вказує на неврахування судом як обставини, яка пом'якшує покарання, неповнолітнього віку засудженого на час вчинення ним злочину, а також безпідставне незастосування щодо нього положень ст. 104 КК України в частині звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням. Суд не врахував тяжких умов життя та виховання ОСОБА_5 На думку захисника, виправлення засудженого є можливим без ізоляції від суспільства.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_5, який підтримав свою касаційну скаргою та вважав, що касаційна скарга захисника ОСОБА_6 також підлягає задоволенню, прокурора Міщенко Т.М., яка заперечила проти задоволення касаційних скарг засудженого та захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 не підлягають задоволенню на таких підставах.

Подія злочину, доведеність винності ОСОБА_5 у його вчиненні, кримінально-правова оцінка діяння за ч. 3 ст. 185 КК України не перевірялись, оскільки законність і обґрунтованість вироку апеляційного суду у цій частині не оскаржено.

Покарання ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, яке є мінімальним у межах санкції вказаної норми, а також на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів з урахуванням його особи, ступеню тяжкості вчиненого злочину, обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Доводи касаційних скарг про можливість звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 104 КК України є безпідставними.

Скасовуючи вирок суду першої інстанції у цій частині, апеляційний суд належним чином врахував всі обставини справи, тяжкість вчиненого злочину, який є тяжким, дані про особу винного, який хоча і вчинив злочин будучи неповнолітнім, щиро розкаявся у вчиненому та відшкодував потерпілій завдану злочином шкоду, проте будучи 10 травня 2005 року засудженим вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільненим від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і вже через 9 днів після постановлення попереднього вироку знову вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, після чого з метою уникнення кримінальної відповідальності залишив постійне місце проживання і виїхав за межі держави, у зв'язку з чим був оголошений у міждержавний розшук, де перебував протягом 8 років.

За таких обставин апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 лише в умовах реального відбування покарання у виді позбавлення волі.

Вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_5 належним чином мотивований, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

Вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 17 квітня 2014 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого та захисника ОСОБА_6 - без задоволення.