Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Животова Г.О., суддів Пузиревського Є.Б., Шибко Л.В., за участю прокурора Опанасюка О.В., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 серпня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_5 на постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2013 року.

Вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 березня 2010 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2010 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Потерпілий ОСОБА_5 9 березня 2012 року звернувся до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська з заявою про відновлення строку на подачу касаційної скарги на вирок Дніпровського районного суду м. Дніпроджержинська від 23 березня 2010 року та на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2010 року по кримінальній справі відносно ОСОБА_6

Постановою Дніпропетровського районного суду м. Дніпродзержинська від 7 травня 2012 року в задоволенні заяви ОСОБА_5 про відновлення строку на подачу касаційної скарги відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2012 року постанову Дніпропетровського районного суду м. Дніпродзержинська від 7 травня 2012 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_5 про відновлення строку на подачу касаційної скарги на вирок Дніпровського районного суду м. Дніпроджержинська від 23 березня 2010 року та на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2010 року по кримінальній справі відносно ОСОБА_6 залишено без зміни.

Як убачається з тексту судових рішень, 30 січня 2013 року до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від потерпілого ОСОБА_5 надійшло клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2012 року, в обґрунтування якого він зазначив, що знаходився у довготривалому відрядженні, а тому не міг своєчасно подати у встановлений законом строк касаційну скаргу.

Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 лютого 2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_5 про відновлення строку на подачу касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2012 року відмовлено.

Відмовляючи у відновленні строку на касаційне оскарження потерпілому ОСОБА_5, місцевий суд зазначив, що останній при винесені ухвали був присутнім та знав, що його апеляція залишена без задоволення. Тобто з моменту винесення оскарженої ухвали до початку відрядження у ОСОБА_5 був 21 день для подачі касаційної скарги, крім цього з моменту закінчення відрядження ОСОБА_5 - 30.11.2012 року і до подачі ним клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження - 23.01.2013 року пройшов 1 місяць і 24 дні. Жодних доказів поважності причин пропуску строку подачі касаційної скарги у вище зазначені періоди ОСОБА_5 не надав.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2013 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_5 просить скасувати постанову місцевого суду та ухвалу апеляційного суду, винесені з питання пропущеного строку касаційного оскарження, та відновити йому строк на касаційне оскарження. При цьому посилається на те, що пропустив строк на касаційне оскарження з поважних причин. Одночасно зазначає, що справа була розглянута у його відсутність.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга потерпілого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 386 КПК 1960 року касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови.

Касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили.

У разі подачі скарги з пропуском встановленого частинами першою і другою цієї статті строку і при відсутності клопотання про його відновлення скарга чи подання постановою судді визнається такою, що не підлягає розгляду. Цей строк може бути відновлений у випадках і в порядку, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Згідно з ст. 353 КПК 1960 року, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку.

Питання про відновлення строку вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сторони, неявка яких в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

За результатами розгляду клопотання суд виносить ухвалу, постанову, якою відновляє пропущений строк або відмовляє у його відновленні і визнає апеляцію такою, що не підлягає розгляду.

Як убачається з матеріалів справи (а.с. 86), ОСОБА_5 був повідомлений про день та час розгляду його клопотання та постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 лютого 2013 року в задоволенні його заяви про відновлення строку на подачу касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2012 року було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2013 року постанову місцевого суду залишено без зміни. Про день та час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, ОСОБА_5 також повідомлявся (а.с.105).

ОСОБА_5 подав касаційну скаргу з клопотанням про відновлення строку на касаційне оскарження на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2012 року до місцевого суду лише 30 січня 2013 року мотивуючи це тим, що він був у довготривалому відрядженні.

Разом із тим, як вірно зазначив місцевий суд, до поважних причин пропуску строку на оскарження судових рішень належать обставини, які об'єктивно перешкодили учасникові процесу вчасно подати касаційну скаргу. Проте, довготривале відрядження, не є поважною обставиною пропуску строку. Крім того, ОСОБА_5 був присутнім під час апеляційного розгляду справи щодо нього, а отже, він знав про прийняте цим судом рішення.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у потерпілого ОСОБА_5 не було об'єктивних перешкод для реалізації свого права на касаційне оскарження судового рішення протягом строку, встановленого чинним кримінально-процесуальним законом.

Одночасно колегією суддів касаційного суду враховано й те, що постановою Верховного Суду України від 21 вересня 2010 року відмовлено потерпілому ОСОБА_5 у витребуванні матеріалів кримінальної справи щодо ОСОБА_6, а постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2012 року касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 визнано такою, що не підлягає розгляду.

Апеляційний суд перевірив доводи апеляції ОСОБА_5, аналогічні викладеним у його касаційній скарзі, та обґрунтовано визнав їх безпідставними, належним чином умотивувавши свої висновки.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального закону, які б давали безумовні підстави для зміни чи скасування судових рішень, розглянутих за заявами ОСОБА_5 не встановлено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги останнього не вбачається.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК (1960), п. 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

Постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2013 року залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 без задоволення.