Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В.,

суддів: Леона О.І., Щепоткіної В.В.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 15 травня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 10 липня 2014 року,

Указаним вироком, залишеним без зміни апеляційним судом,

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чорнижа Маневицького району Волинської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, судимого за вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 04 квітня 2013 року за частинами 2, 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, зі звільненням на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки,

засуджено за ч. 3 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

Вирішено питання про речові докази.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 16 грудня 2013 року близько 04.00 год. у стані алкогольного сп'яніння проник в будинок АДРЕСА_2, звідки відкрито викрав мано ОСОБА_2 на суму 500 грн.

У касаційній скарзі засуджений просить перекваліфікувати його дії з ч. 3 на ч. 1 ст. 186 КК, а також порушує питання про пом'якшення призначеного покарання.

Розглянувши доводи касаційної скарги, дослідивши долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК, місцевим та апеляційним судом зроблено на підставі показань потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, змісту протоколів слідчого експерименту від 10 січня 2014 року, огляду місця події від 16 січня 2014 року. Сукупність цих доказів дали суду обґрунтовані підстави визнати, що ОСОБА_1 вчинив грабіж, поєднаний з проникненням у житло, і кваліфікувати його дії за ч. 3 ст. 186 КК.

Апеляційний суд доводи засудженого про відсутність у його діях складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК, перевірив і навів у своїй ухвалі ґрунтовні мотиви, чому визнав їх безпідставними, що відповідає вимогам ст. 419 КПК.

При призначенні ОСОБА_1 покарання місцевий суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину (тяжкий), відомості про особу засудженого, який знову вчинив корисливий злочин в період іспитового строку, посередню характеристику за місцем проживання. Урахував суд і обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог статей 65, 71 КК.

Таким чином, оскільки з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, у відкритті касаційного провадження належить відмовити згідно з п.2 ч.2 ст. 428 КПК.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів

Відмовити засудженому ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно

Суддя В.В. Британчук