Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Крещенка А.М., Шибко Л.В.,

за участю прокурора Чупринської Є.М.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянула 29 липня 2014 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою останнього на вирок Апеляційного суду м. Києва від 5 травня 2014 року.

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, громадянина України,

за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі;

на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробовуванням протягом трирічного іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених пп. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Апеляційний суд м. Києва 05.05.2014 скасував цей вирок в частині призначеного покарання та постановив свій, яким призначив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 1 ст. 309 КК України 2 роки позбавлення волі та на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 03.05.2012 на вулиці Попудренка в м. Києві він спочатку о 22:00 незаконно придбав для власного вживання та з метою збуту канабіс, після чого частину цього особливо небезпечного наркотичного засобу вагою 6 г у перерахунку на суху речовину о 22:45 продав ОСОБА_2 за 100 грн, а решту 9,5 г зберігав при собі без мети збуту до виявлення та вилучення працівниками міліції о 22:55.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на порушення кримінального-процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати вирок апеляційного суду з направленням справи на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав свою скаргу, та думку прокурора про залишення вироку апеляційного суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У касаційній скарзі не оспорюються висновки суду першої інстанції про доведеність вини засудженого та правильність кваліфікації його дій, а доводи про невідповідність покарання тяжкості вчинених злочинів та особі ОСОБА_1 внаслідок суворості не обґрунтовані.

Так, призначаючи покарання із застосуванням ст. 69 КК України, апеляційний суд дотримався загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, оскільки врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу раніше не судимого ОСОБА_1, який не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів, знаходився у розшуку через переховування від суду під час розгляду справи в апеляційному порядку.

Отже вирок апеляційного суду є законним та обґрунтованим, призначене покарання - справедливим, а підстав для застосування ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, при розгляді даної справи не було допущено.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394- 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Вирок Апеляційного суду м. Києва від 5 травня 2014 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційну скаргу останнього - без задоволення.