Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів: Кравченка С.І., Бех М.О.,

розглянувши кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Умані Черкаської області, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 12 травня 2014 року, якою залишено без змін вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2013 року щодо ОСОБА_1,

Вказаним вироком міського суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років.

Вирішені питання щодо речових доказів та судових витрат.

Згідно з вироком суду, 06 лютого 2013 року у період часу з 21 години по 24 годину, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, належній ОСОБА_2, з якою він перебував у фактичних шлюбних відносинах, в ході суперечки, яка переросла у бійку, з метою умисного протиправного заподіяння смерті потерпілій, наніс їй множинні удари кулаками та ногами в область голови, грудей та тулуба, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження та ушкодження середньої тяжкості, від яких вона померла на місці події.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області від 12 травня 2014 року зазначений вирок міського суду залишений без змін.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 та доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ставить вимогу про скасування ухвали апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушення вимог кримінального процесуального закону України. Посилається на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки в її мотивувальній частині не в повному обсязі наведені мотиви, на підставі яких суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні його апеляційних вимог, про пом'якшення призначеного покарання з урахуванням визнання своєї вини у побиті останньої та співпраці зі слідством, або ж перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК, посилаючись на відсутність у нього умислу на вбивство співмешканки ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді, перевіривши дотримання прокурорм порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд касаційної інстанції, згідно п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, та правильність кваліфікації його дій, прокурор у касаційній скарзі не оспорює.

Доводи прокурора, викладені в касаційній скарзі щодо не відповідності ухвали апеляційної інстанції вимогам ст. 419 КПК України, є не обґрунтованими.

Так, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 419 КПК України, мотивувальна частина ухвали складається із зазначенням: короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження; встановлених судом першої інстанції обставин; встановлених судом апеляційної інстанції обставин з посиланням на докази, а також мотивів визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. Апеляційним судом ці приписи законодавства виконані.

Так, апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 у порядку ст. 404 КПК України за апеляційною скаргою засудженого, встановив, що вина ОСОБА_1, при вірно встановлених судом першої інстанції обставинах, які не заперечував і сам засуджений, повністю доведена сукупністю допустимих, достатніх, зібраних відповідно до закону і належним чином перевірених та проаналізованих в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою та іншими матеріалами провадження, тому обґрунтовано покладені в основу вироку, зокрема: показами потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, протоколом огляду місця події, протоколом огляду трупа ОСОБА_2 від 08 лютого 2013 року, висновками експертиз, протоколом проведення слідчого експерименту від 12 лютого 2013 року за участю засудженого.

Також, апеляційним судом вмотивовано зазначено про наявність у засудженого умислу на вбивство потерпілої, з посиланням на сукупність доказів у матеріалах провадження, які вказують на те, що ОСОБА_1 у повній мірі усвідомлював всю небезпеку своїх дій, а саме характер, спосіб, механізм нанесених тілесних ушкоджень у життєво важливі органи, та їх кількість. Тому, апеляційний суд визнав хибними доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях умислу на позбавлення життя ОСОБА_2 та обґрунтовано не знайшов підстав для перекваліфікації його дій з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК, з чим погоджується і колегія суддів.

Разом з цим, при призначенні засудженому ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, який раніше не судимий, наявність обставин, що пом'якшують покарання: щире каяття у вчиненому, та обтяжуючу вину обставину - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння. Навіть при наявності й інших обставин, зазначених засудженим в його апеляційній скарзі, які на думку ОСОБА_1 пом'якшують покарання, воно відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, тому апеляційний суд на законних засадах не знайшов підстав для його пом'якшення.

Розгляд справи у суді апеляційної інстанції проводився у передбаченому законом порядку. Зміст ухвали цього суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України, є належним чином вмотивованою.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали апеляційного суду і задоволення скарги прокурора, та вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 12 травня 2014 року, якою залишено без змін вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2013 року щодо ОСОБА_1

Ухвала оскарженню не підлягає.