Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:головуючого Орлянської В.І., суддів: Кравченка С.І., Наставного В.В., за участю прокурора Сорокіної О.А., засудженої захисника ОСОБА_5, ОСОБА_4, розглянула у відкритому судовому засіданні 24 липня 2014 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами заступника прокурора Херсонської області на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 25 лютого 2014 року, та засудженої ОСОБА_5 на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 02 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 25 лютого 2014 року щодо неї. Зазначеним вироком засуджено ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, таку що немає судимостей, за ч. 2 ст. 364 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права обіймати організаційно - розпорядчі та адміністративно - господарські посади строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки та покладенням на неї обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, ч. 1 ст. 76 КК України. За вироком суду, ОСОБА_5 визнана винною та засуджена за те, що вона будучи призначеною 14.01.2008 року виконуючим обов'язки керівника ВАТ "Херсонські комбайни", що розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Тираспільська, 1, відповідно до статуту товариства та Закону України "Про відновлення платоспроможності відновлення боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, тобто будучи службовою особою підприємства, в порушення п. 9-10 ст.13 вказаного Закону, відповідно до якого зобов'язана вживати заходів для захисту майна боржника, при виконанні своїх повноважень діяти, добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів, зловживаючи своїм службовим становищем умисно, діючи в інтересах третіх осіб, а саме громадянина ОСОБА_6, 04 березня 2008 року без проведення відповідної оцінки вартості корпоративних прав, за явно заниженою ціною - 22 000 грн. продала ОСОБА_6 усі корпоративні права ВАТ "Херсонські комбайни" у статутному фонді ТОВ "ВСК "Петровець", підписавши від імені продавця договір купівлі-продажу корпоративних прав, який у вказаний день був посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_7, чим заподіяла істотну шкоду інтересам ВАТ "Херсонські комбайни", а також його кредиторам, у вигляді матеріальних збитків на суму 68 457, 59 грн., що у 265 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та спричинило тяжкі наслідки. Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 25 лютого 2014 року вирок районного суду залишений без змін. У касаційній скарзі заступник прокурора Херсонської області просить ухвалу апеляційного суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м'якості, а справу направити на новий апеляційний розгляд. В обґрунтування своїх вимог зазначає проте, що апеляційний суд не погодившись з доводами апеляції прокурора про м'якість призначеного засудженій покарання, своє рішення належним чином не мотивував, оцінку доводам взагалі не надав, чим порушив вимоги ст. 377 КПК України.

У касаційній скарзі засуджена порушує питання про скасування постановлених щодо неї судових рішень із закриттям провадження по справі, у зв'язку з відсутністю події злочину та складу злочину в її діях. Стверджує, що дана кримінальна справа розслідувалась з чисельними порушеннями вимог кримінально - процесуального закону.

Також, в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанції, порушили вимоги статей 22, 64- 66, 275, 324, 327 КПК України, оскільки не дали належної оцінки матеріалам кримінальної справи, не перевірили їх достовірність, що призвело до постановлення незаконних судових рішень; судами не встановлено та не підтверджено матеріалами кримінальної справи заподіяння з її боку істотної шкоди ВАТ "Херсонський комбайни" та кредиторам у справі про банкрутство; жоден з зазначених судами доказів не містить в собі відомостей про винуватість та причетність її до цього злочину, а рішення про уступку частки ВАТ "Херсонській комбайни" третій особі з метою подальшої реалізації корпоративних прав цього товариства прийнято колегіально всіма його засновниками, а не лише нею особисто; стверджує, що її дії щодо порядку відчуження частки учасника у статутному фонді товариства шляхом укладання договору купівлі - продажу корпоративних прав товариства передбачені чинним законодавством, а також зазначає, що чинне законодавство не містить заборони щодо продажу частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю за ціною нижчою від її реальної вартості, однак суди цього не взяли до уваги; не встановлена об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 364 КК України; показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 протирічать висновкам судів, оскільки жоден із вказаних свідків не підтвердив її вину у вчиненому, а навпаки підтвердили правомірність її дій щодо відчуження корпоративних прав третій особі. Зазначає, що суди незаконно та безпідставно посилаються на висновок експертизи № 140/13 від 21.06.2013 року.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку суд не звернув уваги на зазначені порушення закону, допущені судом першої інстанції та незаконно залишив вирок суду без зміни, не мотивувавши належним чином своє рішення та не проаналізувавши всі доводи апеляції на кожний з яких мала бути надана вичерпна відповідь, чим порушив вимоги ст.ст. 365, 377 КПК України.

Крім того, на касаційну скаргу прокурора засуджена ОСОБА_5 подала заперечення в якому зазначає про безпідставність доводів скарги державного обвинувача, просить її не задовольняти.

Заслухавши доповідь судді, засуджену, яка не погодилася з касаційною скаргою прокурора, та підтримала свою касаційну скаргу: просила судові рішення скасувати, а справу щодо неї закрити за відсутністю в її діях складу злочину; захисника на підтримку уточненої касаційної скарги засудженої у повному обсязі; думку прокурора, яка підтримала касаційні скарги прокурора і засудженої тільки в частині порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України, просила ухвалу скасувати з цих підстав, а справу направити на новий апеляційний розгляд, а з доводами прокурора про м'якість призначеного ОСОБА_5 покарання не погодилась та просила їх не задовольняти; перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора не підлягає задоволенню, а скарга засудженої - частковому задоволенню з огляду на таке.

Із місту статей 362, 365 КПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити всі доводи поданих апеляцій, у тому числі, якщо для цього є підстави - і шляхом проведення судового слідства. Усі доводи, що містяться в апеляційних скаргах мають бути ретельно вивчені, проаналізовані з урахуванням наявних у справі та додатково наданих матеріалів з тим, щоб жодний довід не залишився нерозглянутим.

А згідно з ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено суть апеляції, короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у засіданні, аналіз доказів, досліджених під час судового слідства, проведеного апеляційним судом, та докладні мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Проте, як убачається з матеріалів справи, апеляційним судом при розгляді даної кримінальної справи щодо ОСОБА_5 та винесенні ухвали не було дотримано вимог вказаних норм кримінально-процесуального закону за апеляційною скаргою її захисника.

Як вбачається з матеріалів справи на вирок районного суду була подана апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 в якій захисник зазначала про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту досудового та судового слідства; наголошувала на факті упередженості та обвинувального уклону ведення досудового слідства; вказувала, що слідчим, в порушення вимог, ст. 22 КПК України, не вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи; в ході досудового слідства мали місце неодноразові порушення прав обвинуваченої, які були викладені у скаргах на адресу прокуратури; стверджувала про невідповідність вироку суду вимогам статей 323 КПК України, наводила відповідні мотиви; зазначала про порушення судом першої інстанції вимог ст. ст. 64- 67 КПК України, оскільки жоден з наведених у вироку доказів не містить в собі даних про причетність ОСОБА_5 до вчинення нею злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КПК України; наголошувала на тому, що всіма засновниками товариства ВАТ "Херсонські комбайни" було прийнято рішення про уступку його частки на користь третьої особи - ОСОБА_6, і рішення було прийнято одностайно; посилалась, що договір купівлі - продажу корпоративних прав ВАТ "Херсонські комбайни" є чинним, будь - ким з кредиторів у справі про банкрутство в судовому порядку не скасовувався; наголошувала на тому, що чинне законодавство не містить заборони щодо продажу частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю за ціною нижчою від її реальної вартості; стверджувала, що ОСОБА_5 перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки керівника ВАТ "Херсонські комбайни", правомірно уклала договір купівлі - продажу корпоративних прав; зазначала, що ні один із свідків у справі не вказав жодного факту щодо допущення протиправних дій з боку ОСОБА_5, а підтвердили лише правомірність її дій щодо відчуження корпоративних прав третій особі; що матеріали справи не містять жодного доказу, щодо спричинення її підзахисною істотної шкоди у вигляді матеріальних збитків на суму 68 457, 59 грн., що спричинило тяжкі наслідки; стверджувала, що жодного рішення господарського суду щодо визнання незаконними дій щодо продажу корпоративних прав засудженою ОСОБА_5 не виносилось, а тому відповідно і відсутній причинний зв'язок між її діями та наслідками для ВАТ "Херсонські комбайни"; зазначала відповідні мотиви про те, що суд незаконно та безпідставно послався на висновок експертизи № 140/13 від 21.06.2013 року.

Однак, апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляційною скаргою прокурора і захисника засудженої, та залишаючи вирок місцевого суду без зміни, належним чином вмотивував своє рішення щодо призначеного покарання ОСОБА_5, але, всупереч вимогам ст. 377 КПК України, оминув увагою вищевказані доводи захисника, не зазначив про них в описово - мотивувальній частині ухвали, не навів в ухвалі підстав прийняття такого рішення, не дав вичерпної відповіді на всі доводи її апеляції, в тому числі й щодо відсутності складу злочину в діях ОСОБА_5, відсутності доказів її винуватості у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а лише послався, як на доказ вини ОСОБА_5 на показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та висновки судово - економічної експертизи, навіть їх не проаналізувавши.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, формально розглянувши справу щодо ОСОБА_5 не дав належної та обґрунтованої відповіді на всі доводи поданої захисником апеляції, обмежившись загальним формулюванням про відсутність порушень кримінально - процесуального закону, чим порушив право засудженої на об'єктивний та неупереджений розгляд справи в апеляційному порядку.

Виходячи з наведеного, на думку колегії суддів, ухвала апеляційного суду є такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, в зв'язку з чим підлягає скасуванню за касаційною скаргою засудженої з направленням справи на новий апеляційний розгляд, а тому її скарга підлягає частковому задоволенню.

Під час нового розгляду справи апеляційному суду слід врахувати вищезазначене, повно і всебічно, в тому числі шляхом проведення судового слідства ретельно перевірити всі доводи поданої на вирок апеляційної скарги захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 та касаційної скарги самої засудженої, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, і з урахуванням усіх обставин прийняти законне, обґрунтоване та належним чином вмотивоване рішення, а у разі доведеності вини ОСОБА_5 в інкримінованому їй злочині, призначити покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, а вважати при цьому його м'яким, у зв'язку із застосуванням до ОСОБА_5 вимог ст. 75 КК України, про що зазначає прокурор у своїй касаційній скарзі, колегія суддів підстав не вбачає.

Керуючись статтями 394- 396, 398 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області залишити без задоволення.

Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 25 лютого 2014 року щодо засудженої за ч. 2 ст. 364 КК України ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.