Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
10 липня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Чуйко О.Г., суддів: Мороза М.А., Наставного В.В., при секретарі Петрику В.В.,
розглянула у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013250020000097, за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 6 грудня 2013 року щодо
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Хвилево - Сорочин Черкаської обл., проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 такої, що не має судимості в силу ст. 89 КК України,
обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю прокурора Гошовської Ю.М.,
засудженої ОСОБА_5,
в с т а н о в и л а:
Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 липня 2013 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 6 грудня 2013 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без змін.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_5 та застосувати до неї ст. 75 КК України, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок суворості. Вважає, що при призначенні покарання не було враховано ту обставину, що ОСОБА_5 вину у вчиненому визнала та розкаялась, має на утриманні двох малолітніх дітей.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги захисника, пояснення ОСОБА_5, яка скаргу захисника просила задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_5 засуджено за те, що вона 22 травня 2013 року приблизно о 16 год. 10 хв. отримавши від ОСОБА_6 195 грн. за подальший збут їй 2 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу "опій ацетильований" незаконно придбала у особи, матеріали провадження щодо якої виділені, за 180 грн. вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,114 гр., після чого збула його ОСОБА_6
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину за який її засуджено у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідне й достатнє для виправлення винної особи та попередження нових злочинів.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, при призначенні ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України судом, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховано ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про її особу, ту обставину, що вона з'явилась із зізнанням, активно сприяла слідству, щиро розкаялась та визнав дані обставини такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Обставин, які обтяжують покарання встановлено не було.
У той же час, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Статтею 75 КК України передбачено, що якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 є такою, що не має судимості в силу ст. 89 КК України, повністю визнала свою вину та щиро розкаялась у вчиненому, активно сприяла слідству, на її утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, згідно характеристики, що міститься у матеріалах кримінального провадження, засуджена характеризується посередньо.
З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, даних про особу засудженої ОСОБА_5, колегія суддів вважає, що вказані обставини дають підстави прийти до висновку про можливість її виправлення без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 442 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 задовольнити.
Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 6 грудня 2013 року щодо засудженої ОСОБА_5 змінити.
Вважати ОСОБА_5 засудженою за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти з зали суду.
У решті вирок та ухвалу залишити без зміни.
С у д д і :
О.Г. Чуйко
М.А. Мороз
В.В. Наставний