Справа: № 2а-5959/12/2670 

Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі: Коток К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-трейд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-трейд» до Феодосійської державної податкової інспекції про скасування повідомлення-рішення, -

Позивач звернувся до суду з позовом до Феодосійської державної податкової інспекції про скасування повідомлення -рішення №0000042301 від 13 січня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2012 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної ДПІ у Голосіївському районі міста Києва в період з 30.11.2011 р. по 20.12.2011 р. планової виїзної перевірки ТОВ «Мар-трейд»було 27.12.2011р. складено акт №603/1-23-60-36792015 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Мар-трейд», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.11.2009 р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 26.11.2009 р. по 30.09.2011 р.

Вищезазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем ст.241, пп.242.1.4. п. 242.1 ст.242, п.249.1 п.249.4 ст. 249, п.250.2 ст.250 VIII Податкового кодексу України (2755-17) , в результаті чого занижено екологічний податок, у періоді, що перевірявся, на загальну суму 381 676,33 грн., у тому числі за II кв. 2011 на суму 1626,86 грн. та за III кв. 2011 на суму 380 049,47 грн.

На підставі Акту перевірки Феодосійською МДПІ 13 січня 2012 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042301 про збільшення суми податкових зобов'язань з екологічного податку в загальному розмірі 476 689,70 грн. в тому числі за основним платежем 381 676,33 грн. та 95013,37грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Прийняття зазначеного податкового повідомлення - рішення мотивовано висновками акту перевірки про те, що перевіркою повноти визначення екологічного податку встановлено його заниження всього у сумі 381 676,33 грн., у тому числі за II кв. 2011 на суму 1 625,86 грн. та за III кв. 2011 на суму 380 049,47 грн.

Перевіркою було встановлено, що згідно договорів купівлі-продажу нафтопродуктів, видаткових накладних, актів прийому та передачі палива підприємство займається оптовою торгівлею паливом у місті Феодосія, вул. Геологічна, 2 та зі станції Айвазовська Придніпровської залізної дороги (пункт Продажу палива). За період з 01.04.2011 по 30.06.2011 суб'єктом господарювання задекларовано екологічний податок в сумі 1 235 663,30 грн., при цьому позивачем було невірно визначені суми екологічного податку, оскільки позивачем нараховано та сплачено екологічний податок лише за імпортоване паливо.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком, виходячи з наступного.

Так, пунктом 240.2. ст. 240 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Із аналізу п.240.2 ст. 240 та ст. 244 Податкового кодексу України, вбачається, що чинним податковим законодавством встановлено обов'язок по відношенню до осіб, які використовують паливо в пересувних джерелах забруднення, сплатити певну грошову суму в якості екологічного податку з кожної тони використаного такою особою палива.

Статтею 241 Податкового кодексу України, передбачено, що податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

В свою чергу п.18.1 ст.18 цього Кодексу, встановлено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Сукупний аналіз наведених правових норм дозволяє зробити висновок, що податковий агент, з метою виконання вимог кодексу, повинен забезпечити включення суми екологічного податку в ціну палива, по якій таке паливо реалізується платнику екологічного податку - кінцевому споживачу.

При цьому, податковий агент повинен забезпечити виконання вимог ст. 244 Податкового кодексу України, тобто в ціні реалізації палива кінцевому споживачу повинна міститись сума екологічного податку у розмірах, вказаних ст. 244 Податкового Кодексу України.

Пунктом п.241.2 ст. 241 Податкового кодексу України, встановлено, що до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які: здійснюють оптову торгівлю паливом; здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, що здійснюють оптову торгівлю).

З врахуванням п.18.1 ст. 18 та п.241.2 ст. 241 Податкового кодексу України, можна дійти висновку, що обов'язок податкового агента з екологічного податку покладено на: суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом, яке було придбано у виробника на території України (перший оптовий продавець); суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом, яке було імпортовано на митну територію України ( перший оптовий продавець палива на території України); суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж палива, що було придбано у виробника на території України (перший продавець палива кінцевому споживачу - платнику екологічного податку) суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж палива, що було імпортовано на митну територію України (перший продавець палива кінцевому споживачу - платнику екологічного податку).

А тому, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення винесено з порушенням вимог чинного законодавства№0000042301 від 13 січня 2012 року, оскільки позивач не придбавав паливо у виробника на території України, а також не імпортував його на територію України; паливо було придбане у контрагентів, що не є виробниками нафтопродуктів, а займаються оптовою торгівлею паливом, в тому числі і імпортом нафтопродуктів; контрагенти позивача, які продавали йому паливо сплатили відповідні суми екологічного податку, при цьому сума екологічного податку була ними ж включена у вартість палива, що підтверджується актами приймання-передачі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з постановлениям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-трейд»-задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2012 року - скасувати та прийняти нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-трейд» до Феодосійської державної податкової інспекції про скасування повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000042301 від 13 січня 2012 року

постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.