5-2313км14 Про порушення безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб - 26.06.2014 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013160080000011, за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 червня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 09 жовтня 2013 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаїв, проживаючого по АДРЕСА_1, якого визнаного винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого за ч.3 ст. 286 КК України,

за участю прокурора Шевченко О.О.,

захисника ОСОБА_2

у касаційній скарзі засуджений указує на незаконність оскаржуваних судових рішень щодо нього у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 стверджує, що його незаконно засуджено за порушення безпеки дорожнього руху України, що спричинило загибель кількох осіб, а суд, розглядаючи справу неповно та необ'єктивно, неправильно виклав обставини, за яких сталася ДТП, безпідставно врахував показання свідка ОСОБА_3 та висновки судово-автотехнічної експертизи від 15 листопада 2007 року.

Вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 червня 2013 року ОСОБА_1 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого за ч.3 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 09 жовтня 2013 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого, проте просив виключити кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, - порушення правил експлуатації транспорту, захисника, який підтримав скаргу засудженого, перевіривши доводи, наведені у скарзі, матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

ОСОБА_1 судами ухвалено визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого за ч.3 ст. 286 КК України, за таких обставин.

19 квітня 2007 року близько 20 год ОСОБА_1, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем моделі "FIAT SIENA 1.2 ВZ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись у світлий час доби, в умовах необмеженої видимості, по сухій асфальтованій проїжджій частині автошляху Р-06 "Ульянівка - Миколаїв" із боку м.Первомайськ в напрямку м.Вознесенськ Миколаївської області, при виконанні маневру обгону автомобіля "КАМАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, грубо порушив вимоги п.п.2.3 "б", 12.1, 12.6 "б" "г'" Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , проявивши неуважність до виниклої дорожньої ситуації та її змінам, маючи стаж керування транспортних засобів менше 2 років у зв'язку з чим, швидкість руху транспортного засобу не повинна була перевищувати 70 км/год, не обрав безпечну швидкість руху керованого ним транспортного засобу, яка складала не менше 104 км/год та не забезпечувала безпечність руху, не врахував ширину проїжджої частини та габарити керованого ним транспортного засобу, за наявності можливості не вжив заходів до зменшення швидкості руху і при завершенні маневру обгону автомобіля "КАМАЗ", та перестроюванні в смугу свого руху із смуги зустрічного руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив неконтрольований виїзд керованого ним автомобілю знову на смугу зустрічного руху, після чого на узбіччя зустрічної смуги руху та за межі проїжджої частини автошляху в кювет, внаслідок чого було допущене перекидання транспортного засобу із чисельним перевертанням за продольною лінією автомобіля. Внаслідок ДТП пасажири ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які їхали з ОСОБА_1, загинули.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху,особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, відповідає обставинам, з'ясованим судом, встановлених під час кримінального провадження, підтверджений перевіреними у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку, і є обґрунтованим.

Діючи в межах лінії свого захисту, ОСОБА_1 не заперечує, що він рухаючись автошляхом "Ульянівка - Миколаїв", не справився з керуванням транспортного засобу, внаслідок чого автомобіль, будучи некерованим, виїхав смугу зустрічного руху, після чого на узбіччя зустрічної смуги руху та за межі проїжджої частини автошляху в кювет, через що було допущене перекидання транспортного засобу із чисельним перевертанням і внаслідок цієї ДТП двоє осіб загинуло.

При цьому були предметом ретельної перевірки органами досудового розслідування, судів першої та апеляційної інстанцій твердження ОСОБА_1 про те, що він після закінчення маневру обгону, будучи на своїй смузі руху, із метою уникнення зіткнення з легковим автомобілем "Мерседес", який на великій швидкості виїхав на його смугу руху, різко повернув вліво та виїхав на смугу зустрічного руху, а ОСОБА_4, який спав в салоні автомобілю впав на нього, чим ускладнив керування автомобілем через що він не зміг повернути контроль за рухом автомобіля допустивши неконтрольований виїзд керованого ним автомобілю на узбіччя зустрічної смуги руху та за межі проїжджої частини автошляху в кювет, де сталося перекидання.

Зазначені доводи ОСОБА_1, висловлені на свій захист, обґрунтовано визнані голослівними і такими, що спростовуються доказами, наданими стороною обвинувачення і дослідженими судом.

Так, після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, у тому числі шляхом допиту свідка ОСОБА_3, який був попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих свідчень, судом було визнано доведеним, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем, не обрав безпечну швидкість руху і здійснюючи маневр обгону транспортного засобу, який рухався в попутному напрямку, не справився з керуванням, внаслідок чого сталася ДТП. Показання свідка ОСОБА_3, про те, що ні в попутному ні в зустрічному напрямку не було автомобілів, окрім того, яким керував ОСОБА_1, є послідовними та незмінними і узгоджуються з іншими, доказами, наведеними у вироку, у тому числі з даними висновків судових автотехнічних експертиз № 12-07 від 15.11.2007 року, № 1/174 від 14.08.2007 року, № 1/179 від 10.12.2012 року, № 305 від 13.03.2013 року повторної судової автотехнічної експертизи № 6599 від 09.04.2008 року .

При цьому суд, дотримався прав ОСОБА_1 на захист, забезпечив реалізацію стороною захисту принципу змагальності сторін і перевірив докази, надані цією стороною.

Суди належним чином мотивували свої висновки щодо допустимості доказів, у тому числі й висновків судових експертиз, та їх оцінки в сукупності з іншими наведеними у вироку доказами на підтвердження встановлених судом обставин. З цими висновками погоджується і колегія суддів. У касаційній скарзі не наведено інших доводів, які б спростовували висновки судів першої та апеляційної інстанцій за обговорюваними питаннями.

Всебічно перевіривши та оцінивши всі докази у сукупності, суд дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб

У той же час у вироку, кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 286 КК України, суд послався на наявність в його діях такої кваліфікуючої ознаки - як порушення правил експлуатації транспорту. Разом з тим суд помилково указав цю кваліфікуючу ознаку злочину, оскільки ОСОБА_1 не висувалось обвинувачення у вчиненні цих діянь, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції, а тому судові рішення в цій частині підлягають зміні.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для зміни чи скасування судових рішень, ухвалених у кримінальному провадженні, не встановлено.

Визначаючи ОСОБА_1 вид та міру покарання у межах санкції ч. 3 ст. 286 КК України суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, який не судимий, позитивно характеризувався за місцем роботи та проживання, має на утриманні неповнолітню дитину.

Призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів

залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

У порядку ч.2 ст. 433 КПК України вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 червня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 09 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити вказівку суду на кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України,- порушення правил експлуатації транспорту.