ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
05 квітня 2016 року м. Київ К/800/54822/14
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Черпака Ю.К.,
Швеця В.В.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Київського міського центру зайнятості про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила зобов'язати Солом'янський районний центр зайнятості нарахувати та виплатити їй соціальну допомогу по безробіттю починаючи з 31.01.2014 р. у розмірі встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14)
.
Згідно журналу судового засідання Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року замінено відповідача - Солом'янський районний центр зайнятості на Київський міський центр зайнятості.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2014 року.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, позивач звернулась до Вищого адміністративного суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року й прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 29.01.2014 р. Солом'янським районним центром зайнятості було припинено реєстрацію позивача як безробітної (у зв'язку з відмовою від двох пропозицій підходящої роботи) відповідно до абз.22 пп. 1 п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та введення обліку осіб, які шукають роботу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 20.03.2013 р. (198-2013-п)
, та як наслідок припинено виплату допомоги як безробітного.
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, звернулась до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанції виходили з того, що дії відповідача є правомірними, оскільки чинним законодавством передбачено, що в разі відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи, центр зайнятості припиняє реєстрацію такої особи.
З таким висновком судів погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, з огляду на наступне.
Спірні відносини регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. № 1533-III (1533-14)
та Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 198 (198-2013-п)
.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Відповідно до абз. 22 пп.1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, центр зайнятості припиняє реєстрацію в разі відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням центру зайнятості, а для безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), - відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 22.01.2014 р. по 29.01.2014 р. позивач перебувала на обліку в Солом'янському районному центрі зайнятості як безробітна, що підтверджується з витягу наказів Солом'янського районного центру зайнятості ПК №026914012200025 від 29.01.2014 р.; при цьому, 24.01.2014 р. та від 28.01.2014 р. позивач направлялася на працевлаштування, однак відмовилась від пропонованих місць роботи, у зв'язку з чим 29.01.2014 р. Солом'янським районним центром зайнятості було припинено реєстрацію позивача як безробітної внаслідок відмови останньої від двох пропозицій підходящої роботи.
На підставі встановлених по справі обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірность дій відповідача щодо невиплати позивачу допомоги по безробіттю, оскільки за наказом від 29.01.2014 року № НТ 140129, на підставі абз.22 пп. 1 п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та введення обліку осіб, які шукають роботу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 20.03.2013 р. (198-2013-п)
ОСОБА_4, припинено її реєстрацію як безробітної, у зв'язку з відмовою позивача від двох пропозицій підходящої роботи.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2014 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року, ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 КАС України суд, -
у х в а л и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року - без змін.
ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
|
Судді
|
О.Ф. Ситников
Ю.К. Черпак
В.В. Швець
|