Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Крещенка А.М., Щепоткіної В.В.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

розглянула 15 квітня 2014 року в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 4 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 грудня 2012 року в справі про оскарження постанови старшого слідчого прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи.

Вказаною постановою місцевого суду, залишеною без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого прокуратури Московського району м. Харкова Жицького Є.О. від 25.09.2012 про відмову у порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказані судові рішення з направленням справи на новий розгляд, оскільки його скаргу розглянуто неповно та однобічно.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив залишити без зміни оскаржені рішення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 236-2 КПК України 1960 року, розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суд першої інстанції перевіряє, чи було при цьому виконано вимоги ст. 99 КПК України 1960 року, в залежності від чого приймає відповідне рішення.

Місцевий суд дотримався цих вимог закону та встановив, що старший слідчий прокуратури Московського району м.Харкова дійшов обґрунтованих висновків про відсутність підстав для порушення кримінальної справи, оскільки в заяві ОСОБА_3 до суду, який розглядав позов ОСОБА_1, наводились дані про безпідставність позовних вимог та не ставилось питання про порушення кримінальної справи щодо останнього.

У зв'язку з тим, що доводи ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження слідчий, як правильно зазначив місцевий суд у своєму рішенні, ухвалив обґрунтовану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 року у зв'язку з відсутністю в його діях ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України.

Однобічність чи неповнота розгляду справи судом першої інстанції, на які посилається в касаційній скарзі ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 367 КПК України самі по собі можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному порядку, тоді як скасування в касаційному порядку постанови місцевого суду та ухвали апеляційного суду, згідно ч. 1 ст. 398 КПК України, можливе з інших підстав, які в касаційній скарзі не зазначені.

Апеляційний суд розглянув справу з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, а зміст постановленої ним ухвали відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити судам повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, не було допущено.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394 - 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 4 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 грудня 2012 року в справі про оскарження ОСОБА_1 постанови старшого слідчого прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи залишити без зміни, касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.