Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі колегії суддів:

Крижановського В.Я., Наставного В.В., Мороза М.А.,

при секретарі

судового засідання Зінорук В.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 10 квітня 2014 року кримінальне провадження щодо

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина

України, судимого вироком Ленінського районного

суду м. Севастополя Автономної Республіки Крим від 28 грудня 2010 року за ч. 2 ст. 289 КК України на

5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з

випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки,

за участю прокурора Гошовської Ю.М.,

У касаційній скарзі захисник просить про скасування судових рішень і закриття провадження у справі.

ОСОБА_5 24 жовтня 2012 року у період часу з 21:30, знаходячись за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_1, скориставшись тим, що потерпілий заснув і за його діями ніхто не спостерігав, діючи умисно, з метою угону, викрав ключі та документи від автомобіля, що належить останньому, після чого рухаючись на вказаному авто по вул. Агрономічній в м. Одеса скоїв дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого своїми діями заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 20 739 грн.

За скоєння вказаного злочину ОСОБА_5 вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 21 травня 2013 року визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань за даним вироком та за вироком місцевого суду від 28 грудня 2010 року остаточне покарання ОСОБА_5 визначено у виді позбавлення волі на строк п'ять років один місяць. Вироком суду також вирішено долю речових доказів та питання щодо судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26 вересня 2013 року апеляційні скарги засудженого та його захисника залишені без задоволення; вирок місцевого суду змінено, резолютивну частину вироку в частині призначення остаточного покарання на підставі ст. 71 КК України викладено в наступній редакції "На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Ленінського міськсуду м. Севастополя АР Крим від 28.12.2010 р. у виді 1 місяця позбавлення волі та остаточно визначити за сукупністю вироків міру покарання ОСОБА_5 у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі, без конфіскації майна". В решті вирок залишено без зміни.

Захисник, обґрунтовуючи прохання про скасування судових рішень, вказав на неправильне застосування кримінального закону, порушення вимог кримінального процесуального закону, вважає, що апеляційний суд, залишаючи апеляційні скарги його та обвинуваченого не мотивував свого рішення належним чином. Також вказав на порушення права на захист, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 подав до апеляційного суду письмове клопотання про бажання брати участь у судовому розгляді, але в судове засідання доставлений не був.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка частково підтримала касаційну скаргу у зв'язку з наявністю підстав для скасування судових рішень через істотні порушення вимог КПК (4651-17) України та призначення нового розгляду у суді першої інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги частково з таких підстав.

Твердження у скарзі захисника про порушення права на захист є обґрунтованими.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 401 КПК України обвинувачений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов'язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.

Апеляційний розгляд проведений без участі обвинуваченого ОСОБА_5

Hезважаючи на те, що письмове клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про його бажання брати участь у судовому засіданні для участі в апеляційному розгляді, надійшло до суду на наступний день після судового засідання, але було подано самим обвинуваченим за 4 дні до слухання справи.

За таких обставин, з огляду на положення ст. 20 КПК України, не було забезпечено право на захист обвинуваченого ОСОБА_5, яке, в тому числі, полягає у праві обвинуваченого брати особисту участь у кримінальному провадженні.

Здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого є істотним порушенням вимог кримінального процессуального закону згідно п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК України і є безумовною підставою до скасування судового рішення, в данному випадку - ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 436 КПК України, суд

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 вересня 2013 року щодо ОСОБА_5 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.