Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ

у складі:

головуючого Дембовського С. Г., суддів Крижановського В. Я. і Мороза М. А., за участю прокурора Матюшевої О. В. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 квітня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженої ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 17 жовтня 2013 року.

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 5 липня 2013 року засуджено

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, судиму вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28 травня 2013 року за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік і 6 місяців зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень;

за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Зазначено про самостійне виконання вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 28 травня 2013 року щодо ОСОБА_6

Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 визнано винуватою та засуджено за те, що вона з початку листопада 2011 року по 13 березня 2012 року, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживаючи довірою, під приводом надання допомоги громадянкам України в оформленні документів необхідних для їх виїзду до Ізраїлю та подальшого працевлаштування, заздалегідь не маючи намірів на виконання взятих на себе зобов'язань, отримала від ОСОБА_7 4 097, 90 грн., ОСОБА_8 4 097, 90 грн., ОСОБА_9 4 600 грн., ОСОБА_10, 1597,50 грн. та ОСОБА_11 798 грн., спричинивши потерпілим шкоду на зазначені суми.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 18 липня 2013 року вирок суду першої інстанції змінено, речові докази мобільний телефон "Нокіа" із сім-картою "Київстар", картою пам'яті, повернуто ОСОБА_6 У решті вирок щодо засудженої залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженої ОСОБА_6 просить ухвалу апеляційного суду у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, невідповідністю призначеного покарання ступені тяжкості вчинених злочинів та особі засудженої внаслідок суворості скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Зокрема, зазначає, що при призначенні покарання ОСОБА_6 судом належним чином не враховано ряд пом'якшуючих покарання обставин та дані про особу засудженої. Крім того, посилається на те, що ОСОБА_6 не була повідомлена про надходження апеляції прокурора, що позбавило її права подати свої заперечення до апеляційної скарги. Також не отримала повідомлення про можливість ознайомитись з протоколом судового засідання, що є порушення її процесуального права на захист. Разом із тим, вважає, що ухвала апеляційного суд не відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні нею злочинів, за які її засуджено, та правильність кваліфікації дій у касаційній скарзі не заперечується.

Доводи в скарзі про суворість призначеного засудженій покарання, не заслуговують на увагу.

Покарання засудженій ОСОБА_6 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженої та пом'якшуючих покарання обставин, зокрема, і тих на які є посилання в касаційній скарзі. Крім того, судом ураховано думку потерпілих, які наполягали на суворому покаранні, оскільки ОСОБА_6 вини не визнала та не відшкодувала їм завданих збитків. Призначене засудженій покарання в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 років позбавлення волі, є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Апеляційним судом при перевірці даної кримінальної справи в апеляційному порядку правильно прийнято рішення. Суд надав відповіді на всі доводи засудженої та її захисника. Свої висновки, з якими погоджується колегія суддів із цього питання, суд належним чином умотивував. Вони підтверджені доказами, які суд апеляційної інстанції ретельно перевірив і належним чином оцінив.

Не заслуговують на увагу доводи про те, що ОСОБА_6 не була повідомлена про надходження апеляції прокурора та не отримала повідомлення про можливість ознайомитись з протоколом судового засідання.

Як убачається з матеріалів справи, на адресу засудженої та всіх учасників судового процесу Вінницьким міським судом було направлено повідомлення, в якому повідомлялося про надходження апеляцій прокурора Соловйова О.В., адвоката ОСОБА_12 та засудженої ОСОБА_6, та їм було роз'яснено, що вони мають право протягом 5 днів одержати в суді копії апеляційних скарг та подати на них свої заперечення (т. 2 а.с. 189).

Крім того, на адресу ОСОБА_6 для ознайомлення її з протоколом судового засідання неодноразово були надіслані повідомлення ( т. 2 а.с. 140, 190).

У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне залишити без задоволення касаційну скаргу захисника.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б тягнули за собою зміну або скасування судових рішень, також не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України 2012 (4651-17) року, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 17 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.