5-1333км14 Про умисне вбивство, скоєне у стані алкогольного сп'яніння під час сварки - 10.04.2014 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 10 квітня 2014 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 15 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_1

Вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 травня 2012 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який відповідно до вимог ст. 89 КК України не має судимості, засуджено за ст. 115 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 27 лютого 2005 року близько 19 години у стані алкогольного сп'яніння в будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, в ході сварки з потерпілим ОСОБА_3, умисно, з метою його вбивства наніс йому 4 удари дерев'яною качалкою по голові - життєво важливому органу, в результаті чого настала смерть останнього.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 15 жовтня 2013 року зазначений вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляцію захисника засудженого - без задоволення.

У касаційній скарзі захисник просить вирок та ухвалу щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує на недоведеність вини засудженого, невідповідність висновків судів обох інстанцій фактичним обставинам справи, однобічність і неповноту досудового та судового слідства. Вважає, що ухвала апеляційного суду винесена з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону і не відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про необґрунтованість доводів касаційної скарги та законність судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Обставини щодо неповноти і однобічності досудового та судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, визначення яких дано у статтях 368 та 369 КПК України 1960 року та на які є посилання в касаційній скарзі захисника, не є відповідно до вимог ст. 398 ч. 1 КПК України 1960 року предметом дослідження та перевірки касаційним судом.

Відповідно до ст. 67 КПК України 1960 року оцінка доказів є компетенцією суду, який постановив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінальної справи встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.

Так, суд першої інстанції, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину. На підтвердження винуватості засудженого у вчиненні злочину суд обґрунтовано послався на показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, висновки експертиз та інші зазначені у вироку докази.

Врахував місцевий суд і показання ОСОБА_1, даних ним на досудовому слідстві в якості підозрюваного, обвинуваченого та при відтворенні обстановки і обставин події в присутності захисника, в яких він вказав на обставини нанесення ним ударів металевою трубою по голові ОСОБА_3 та подальшу відмову від підпалу будинку.

Показання свідків ОСОБА_11, які вона давала у ході досудового слідства, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про те, що засуджений на час вчинення злочину не перебував у смт. В. Лепетиха, суд перевірив та до уваги не взяв, оскільки вказані особи є близькими родичами ОСОБА_1, і таке своє рішення належним чином мотивував.

Не встановив місцевий суд і доказів того, що до ОСОБА_1, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 працівниками Великолепетиського РВ УМВС України в Херсонській області застосовувались заходи фізичного та психічного тиску, пославшись при цьому на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.06.2006 року за результатами проведеної прокурорської перевірки.

При цьому всі вищезазначені обставини суд першої інстанції перевірив, дослідив та всім зазначеним і наявним доказам, які узгоджуються між собою, дав належну оцінку і прийняв обгрунтоване рішення. Вирок суду є мотивованим та відповідає вимогам ст. 334 КПК України 1960 року.

Доводи захисника засудженого - адвоката ОСОБА_2 про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, які аналогічні доводам його касаційної скарги, були предметом перевірки в суді апеляційної інстанції за апеляцією захисника в інтересах засудженого і обґрунтовано визнані судом такими, що не відповідають матеріалам справи.

При цьому апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, виходячи із встановлених обставин та наявних доказів, яким була дана належна оцінка та зроблені правильні висновки.

Апеляційний суд прийняв рішення, належним чином його мотивувавши, та виніс ухвалу, що відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

У процесі перевірки матеріалів кримінальної справи колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій.

Сукупність всіх встановлених судом першої інстанції обставин вчинення злочину, спосіб, кількість, характер і локалізація поранень, причини припинення злочинних дій, наявність причинного зв'язку між діями засудженого та наслідками, поведінка винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки вказують на спрямованість умислу засудженого на вбивство ОСОБА_3

За таких обставин, доводи захисника щодо недоведеності вини засудженого є безпідставними.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, не виявлено.

Так, з наявної у матеріалах справи розписки вбачається, що 16 серпня 2013 року ОСОБА_1 був повідомлений про дату призначення справи до апеляційного розгляду на 09 годину 00 хвилин 15 жовтня 2013 року (а.с. 184 т.3). ОСОБА_1 на апеляційний розгляд не з'явився, з будь-якими заявами чи клопотаннями щодо розгляду справи він не звертався і вони в матеріалах справи відсутні, не зазначені вони і в касаційній скарзі та до неї не долучені. За таких обставин, доводи захисника в цій частині є необґрунтованими та такими, що не відповідають матеріалам справи.

Крім того, та обставина, що показання свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 судом першої інстанції були оголошені в порядку ст. 306 КПК України 1960 року та їм дана відповідна оцінка у вироку суду, то вона не може бути підставою для скасування судового рішення, оскільки висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вироку мотивовані іншими доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, а посилання у вироку на показання вказаних свідків не ставить під сумнів правильність висновків суду і законність вироку.

Покарання, призначене судом ОСОБА_1, відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги, скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) України, колегія суддів

вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 15 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника засудженого - без задоволення.