Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Вільгушинського М. Й.,

суддів Крижановського В. Я., Слинька С. С.,

при секретарі Асановій Є. С.,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050390002756, за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні у суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2016 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Краматорська Донецькоїобласті, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

який визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю прокурора Гаврилюка С. М.,

захисника ПоляковаА. В.,

у касаційній скарзі прокурор стверджує про неправильність застосування закону України про кримінальну відповідальність при кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. Зазначає, що ОСОБА_1 вчинив незакінчений замах на умисне вбивство, оскільки не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції. Вказує, що апеляційним судом належним чином не перевірено твердження ОСОБА_1 про порушення його права на захист через неналежне виконання адвокатом Поляковим А. В. своїх обов'язків захисника. Просить ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 скасувати з призначенням нового розгляду провадження в суді апеляційної інстанції.

Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 15 березня 2016 року ОСОБА_1, раніше не судимого,

визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2016 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, думку захисника, який просив відмовити у задоволенні поданої касаційної скарги, перевіривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину за таких обставин.

07 грудня 2015 року близько 17:15 год. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у приміщенні гаража, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_3, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, спрямованого на позбавлення життя іншої людини, суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті та бажаючи їх настання, з метою умисного протиправного спричинення смерті, наніс ОСОБА_3 один удар кухонним ножем в область життєво важливого органу, а саме грудної клітини зліва, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Свій умисел на вбивство ОСОБА_3 ОСОБА_1 не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки в цей момент до них підпіг ОСОБА_4 і відштовхнув від потерпілого ОСОБА_1, а останній після цього втік з місця злочину. В результати умисних, противоправних дій ОСОБА_1 ОСОБА_3 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент їх спричинення.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційних скарг.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні замаху на умисне вбивство людини відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку, є обґрунтованим і не оскаржується у касаційній скарзі.

Згідно з частиною другою статті 15 КК замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

З фактичних обставин, встановлених судом в результаті повно та об'єктивно досліджених доказів, детально наведених у вироку, які не заперечуються прокурором у касаційній скарзі, вбачається, що у ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, після сварки і бійки з ОСОБА_3 виник умисел на вбивство останнього. З цією метою ОСОБА_1 взяв за місцем свого проживання кухонний ніж, який має довжину клинка 122 мм і леза-163 мм, прийшов до місця проживання ОСОБА_3 та, бажаючи смерті останнього, ціленаправлено навмисно наніс один в область життєво важливого органу, а саме грудної клітини зліва, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення у вигляді проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної кліткй з пошкодженням 7-го ребра зліва по середньо-ключичній лінії, нижньоїчастки лівої легені, пошкодженням перикарда серця, ускладнене розвитком лівостороннього відкритого гемопневмоторекса (наявність в лівій плевральній порожнині 2-х літрів рідкої крові і згустків), геморогіческого шоку.

ОСОБА_1 повністю реалізував свій умисел, виконав усі діяння, які складають об'єктивну сторону складу злочину, спричинив шкоду ОСОБА_3, проте наслідки у вигляді смерті потерпілого не настали з причин, що не залежали від волі ОСОБА_1, оскільки його відштовхнули від ОСОБА_3, а останньому надали своєчасну кваліфіковану медичну допомогу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України і підстав для їх перекваліфікації на інші статті закону України про кримінальну відповідальність не встановлено.

Перевіркою матеріалів провадження не встановлено таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки в ній, окрім іншого, зазначені та належним чином мотивовані підстави, з яких апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано необґрунтованою.

Прокурор у касаційній скарзі не стверджує про порушення права ОСОБА_1 на захист, а надана суб'єктична оцінка останнього щодо професійної діяльності його захисника, викладена в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування судових рішень.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання суд врахував суспільну небезпечність вчиненого злочину, ступінь його тяжкості, який віднесений до категорії особливо тяжких злочинів, дані про особу засудженого, обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, пом'якшуючих покарання обставин - якими визнано те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, а протиправні дії потерпілого спровокували вчинення злочину.

Призначене ОСОБА_1 судом покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги прокурора.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України,

ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2016 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні у суді апеляційної інстанції, - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.