Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Марчук Н.О.,

суддів: Матієк Т.В., Широян Т.А.,

розглянувши касаційну скаргу засудженої на вирок Народицького районного суду Житомирської області від 16 вересня 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Житомирської області області від 21 листопада 2013 року щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки та жительки с. Нивна Романівського

району Житомирської області,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1, не погоджуючись із судовими рішеннями, ухваленими щодо неї, через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та її особі внаслідок суворості, просить їх змінити, призначивши їй покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, при призначенні їй покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі не в повній мірі врахував обставини вчинення кримінального правопорушення, її скрутне матеріальне становище, те, що на її утриманні знаходиться малолітня дитина.

Вироком Народицького районного суду Житомирської області від 16 вересня 2013 року ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Народицького районного суду Житомирської області від 21 березня 2013 року й остаточно визначено до відбуття 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Житомирської області від 21 листопада 2014 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 24 березня 2013 року, приблизно о 17:00 годині, перебуваючи в кафе-барі "ІНФОРМАЦІЯ_2" по АДРЕСА_1, з відкритої шухляди касового апарату таємно викрала 603 грн., заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши дотримання засудженою порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, вивчивши надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 185 КК України в касаційному порядку засудженою не оспорюються.

Щодо доводів касаційної скарги засудженої про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, то вони є необґрунтованими.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як видно з мотивувальної частини вироку, при призначенні ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та дані про її особу.

Також судом правильно на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком, оскільки засуджена вчинила новий злочин до повного відбуття покарання за попереднім вироком

На думку колегії суддів, рішення суду першої інстанції про призначення ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. ч. 2 ст. 185 КК України є мотивованим, обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ч. 2 ст. 419 КПК України.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України підстав для задоволення касаційної скарги немає та вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити засудженій ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на вирок Народицького районного суду Житомирської області від 16 вересня 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Житомирської області від 21 листопада 2014 року щодо неї.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно

Суддя Н.О. Марчук