Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Пузиревського Є.Б., Сахна Р.І.,

при секретарі Зінорук В.В.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

розглянула 8 квітня 2014 року в м. Києві кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Широківського районного суду Дніпропетровської області від 8 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2013 року.

Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, не судимого, громадянина України,

- за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням протягом трирічного іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених пп. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 на відшкодування моральної та матеріальної шкоди 50 000 та 2104,58 грн відповідно.

Згідно вироку, ОСОБА_1 21.08.2012 о 4:30, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у будинку АДРЕСА_1, під час сварки з ОСОБА_3 ударив останню кухонним ножем у черево, умисно заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування зазначених судових рішень з направленням кримінального провадження на новий судовий розгляд через істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні вищезазначеного злочину та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються, доводи ж прокурора про неправильне застосування ст. 75 КК України, що призвело до призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, є необгрунтованими.

Так, призначаючи покарання, суд дотримався загальних принципів, передбачених ст. 65 КК України, та положень ст. 75 КК України, оскільки врахував тяжкість вчиненого злочину та особу засудженого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, цивільний позов визнав повністю, щиро розкаявся та є пенсіонером похилого віку.

Врахував суд й думку потерпілої, яка є цивільною дружиною засудженого і просила не позбавляти ОСОБА_1 волі, оскільки вибачила його, знову почала проживати з ним однією сім'єю, а він допомагає їй матеріально.

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання з випробуванням.

В ухвалі апеляційного суду, у відповідності до вимог ст. 419 КПК України, зазначені підстави з яких доводи прокурора про неправильне застосування ст. 75 КК України та м'якість призначеного покарання визнані необґрунтованими, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду в цій частині.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, при розгляді даної справи не було допущено.

Керуючись ст. ст. 434, 436 КПК України, колегія суддів

Вирок Широківського районного суду Дніпропетровської області від 8 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.