Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Зубара В.В.,

суддів Широян Т.А., Романець Л.А.,

за участю прокурора Таргонія О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 08 квітня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора м. Києва на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 19 січня 2012 року.

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 19 січня 2012 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості, засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та на нього покладені обов'язки згідно з п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

Вироком ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 29 червня 2005 року за попередньою змовою із особами, щодо яких матеріали виділені в окреме провадження, з метою заволодіння чужим майном, а саме грошима ОСОБА_2, які знаходились на відповідальному зберіганні в АКБ "Райффайзенбанк Україна" в сумі 460 000 доларів США, відкрив власний поточний рахунок у вказаному банку в іноземній валюті, після чого надавши свої дані особі, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, яка виробила підроблений документ на переказ грошових коштів ОСОБА_2

У подальшому особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, використовуючи підроблений документ, який вказував про те, що ОСОБА_2 начебто надає довіреність Михайлівському відділенню АКБ "Райффайзенбанк Україна" на перерахування коштів з його рахунку, надав його працівникам АКБ "Райффайзенбанк Україна" для подальшого опрацювання.

06 липня 2005 року ОСОБА_1, біля 11 години 22 хвилини звернувся до Подільського відділення АКБ "Райффайзенбанк Україна" із заявою про видачу йому грошових коштів в сумі 460 000 доларів США, а отримавши вказану суму грошей розпорядився ними на власний розсуд, тим самим заподіявши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 на суму 460 000 доларів США, що у перерахунку за курсом Національного банку України становить 2323300 грн.

В касаційній скарзі прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого через безпідставне звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання на підставі ст. 75 КК України та направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримку поданої касаційної скарги з підстав, викладених у ній, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину при обставинах, викладених у вироку, а також правильність кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 190 КК України відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами.

Ці обставини та кримінально-правова оцінка дій засудженого в касаційній скарзі не оскаржується, з цього приводу не надійшло касаційних скарг і від інших учасників судового процесу.

В той же час, стверджуючи про можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства і застосовуючи щодо нього ст. 75 КК України, суд взяв до уваги, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, а матір ОСОБА_1 - особа похилого віку.

Однак без належної оцінки поза увагою суду залишено те, що вчинений ОСОБА_1 злочин щодо потерпілого ОСОБА_2 є тяжким, що ОСОБА_1 завданих збитків не відшкодував.

Застосовуючи до ОСОБА_1 ст. 75 КК України суд з цього приводу не навів переконливих доводів та постановив передчасне рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості через безпідставне застосування ст. 75 КК України.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст. 398 КПК України це є підставою для скасування вироку суду і направлення справи на новий апеляційний розгляд.

При новому судовому розгляді суду необхідно врахувати зазначені недоліки і за умови підтвердження обсягу обвинувачення ОСОБА_1 та за відсутністю інших обставин, які відповідно до вимог закону можуть істотно вплинути на висновок суду щодо виду та розміру покарання, призначене засудженому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'яким.

На підставі наведеного, керуючись статями 394- 396 КПК України 1960 року, п. 11, 15 розділу Х1 "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) 2012 року, колегія суддів -

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 19 січня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.