5-540км14 Про розбій, скоєний з метою заволодіння чужим майном - 08.04.2014 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 08 квітня 2014 року в м. Києві кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2012 року.

Вироком Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2012 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, в силу ст. 89 КК України такий, що не має судимості, -

засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією належного йому майна.

Вироком вирішено питання щодо цивільного позову та про речові докази.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2012 року зазначений вирок залишений без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 01 лютого 2012 року близько 19 год., знаходячись біля буд. №49-а по вул. Вокзальне шосе у м. Керчі, разом з двома невстановленими слідством особами, підійшов до ОСОБА_2 та, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, завдав йому удар в обличчя, від чого потерпілий впав на землю. Після чого ОСОБА_1 та дві невстановлені слідством особи нанесли ОСОБА_2 численні удари ногами по голові та тулубу, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. Потім одна з невстановлених слідством осіб стала утримувати потерпілого за шию, а ОСОБА_1 заволодів майном потерпілого на загальну суму 659 грн. 50 коп. Після чого ОСОБА_1 та дві невстановлені слідством особи з місця злочину зникли, викраденим розпорядились на свій розсуд.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення змінити, перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України. При цьому посилається на те, що показання потерпілого ОСОБА_2 є неправдивими, оскільки потерпілий неодноразово їх змінював, та містять у собі протиріччя щодо кількості осіб, які наносили йому удари, та кількості самих ударів, що судами належним чином не враховано показання свідка ОСОБА_3 щодо тілесних ушкоджень. Також посилається на порушення його права на захист, оскільки судами залишено поза увагою його клопотання щодо участі захисника, а також зазначає, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводи його апеляції.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, просить судові рішення залишити без зміни, посилаючись на те, що касаційна скарга засудженого є необґрунтованою та безпідставною, судові рішення постановлені відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги засудженого та заперечень прокурора на касаційну скаргу, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 398 КПК України 1960 року в суді касаційної інстанції підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Вирішення питань, зазначених у касаційних скаргах щодо відповідності висновків, які викладені у постановлених по справі судових рішеннях, фактичним обставинам справи, а також здійснення оцінки доказів у кримінальній справі до повноважень касаційного суду не віднесено.

Згідно з положеннями ст. 367 КПК України 1960 року перегляд справ з підстав однобічності або неповноти дізнання, досудового чи судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи віднесено до компетенції апеляційного суду.

Суд першої інстанції, розглянувши матеріали кримінальної справи, визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначив йому відповідне покарання.

Не погоджуючись з вказаним вироком суду, засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій зазначав про незаконність вироку суду та посилався на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що його дії мають бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, а не за ч. 2 ст. 187 КК України, що співучасників злочину встановлено не було і висновки щодо вчинення злочину групою осіб ґрунтуються лише на показах потерпілого ОСОБА_2, що спричинені потерпілому тілесні ушкодження не є небезпечними для життя, що показання свідка ОСОБА_2 містять протиріччя.

Апеляційний суд в межах повноважень та в порядку, визначеному ст. 365 КПК України 1960 року, розглянув у повному обсязі доводи поданої апеляції. Визнав ці доводи, з наведенням в ухвалі відповідних мотивів, безпідставними і обґрунтовано дійшов висновку про залишення вироку відносно ОСОБА_1 без зміни.

Висновки апеляційного суду належним чином мотивовані. Вважати ці висновки необґрунтованими чи сумнівними підстав немає.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону або неправильного застосування кримінального закону при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, судом касаційної інстанції не встановлено.

Доводи касаційної скарги засудженого щодо незаконності судових рішень є безпідставними. При цьому доводи засудженого щодо ненадання йому захисника є також необґрунтованими, оскільки даних про те, що засуджений заявляв такі клопотання як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді у матеріалах справи не міститься.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК (4651-17) України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2012 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.