Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Наставного В.В., Вільгушинського М.Й., Колесниченка В.М.,

при секретарі Зінорук В.В.,

розглянувши в судовому засіданні 03 квітня 2014 року в м. Києві кримінальне провадження № 12012010380000489 щодо

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,

за ст. 15 ч. 1, 185 ч. 3 КК України,

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця с. Рахни Гайсинського району Вінницької області та мешканця

АДРЕСА_2,

за ст. 15 ч. 1, 185 ч. 3 КК України,

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_5,

громадянина України, уродженця с. Писарівка Ямпільського району Вінницької області

та мешканця АДРЕСА_3,

за ст. 15 ч. 1, 185 ч. 3 КК України,

за участю прокурора Матюшевої О.В.,

у касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 просить вирок та ухвалу скасувати, призначивши новий розгляд у суді першої інстанції у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність. Вважає, що суд першої інстанції допустив ряд порушень процесуального закону, наслідком чого стало незаконне засудження ОСОБА_4 Так, зазначає, що місцевий суд в порушення ст. 345 КПК України не роз'яснив ОСОБА_4 його процесуальні права як обвинуваченого, порушив вимоги ст. 348 КПК України, не роз'яснивши обвинуваченому суті обвинувачення, та вимоги ст. 349 ч. 3 КПК України, не з'ясувавши його думку щодо можливості розгляду кримінального провадження в такому порядку та їх наслідків. Крім того, вказує на інші порушення процесуального закону під час розгляду кримінального провадження в судах обох інстанцій.

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 03 квітня 2013 року ОСОБА_4 засуджено за ст.ст. 15 ч. 1, 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до покарання призначеного за новим вироком приєднано частково невідбуте покарання за вироком цього ж суду від 05 листопада 2012 року та призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць. Строк відбуття покарання вказано рахувати з дня обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто з 03.04.2013 року.

Вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 04 грудня 2012 року близько 12 години, перебуваючи на площі Г.Сталінграду в м. Вінниці, зустрів своїх знайомих ОСОБА_4 та ОСОБА_6, з якими вступив в попередню змову з метою таємного викрадення чужого майна шляхом проникнення на огороджену та охоронювану територію ВАТ "Вінницькій підшипниковий завод", що по вул. Тарногородського, 46, в м. Вінниці. Виконуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на маршрутному таксі доїхали до кінцевої зупинки тролейбуса на вул. Тарногородського, після чого пройшли в сторону с. Десна та перелізли через бетонний паркан ВАТ "Вінницькій підшипниковий завод" і таким чином проникли на охоронювану територію вказаного товариства.

Після цього, бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, умисно, з метою таємного викрадення чужого майна пройшли до недобудованого цеху спецпідшипника, де зібрали два полімерних мішка з металобрухтом чорного металу, загальною вагою 88 кг., вартістю 167, 20 грн., однак свій спільний умисел до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, так як на місці скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були затримані працівниками охоронної фірми "ВР", а ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 27 серпня 2013 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 за апеляційною скаргою захисника залишено без зміни.

Цим же вироком ОСОБА_5 та ОСОБА_6 засуджено за ст.ст. 15 ч. 1, 185 ч. 3 КК України, судове рішення щодо яких в касаційному порядку не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора про обґрунтованість касаційної скарги захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 345 КПК України визначає обов'язок судового розпорядника роздати особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам'ятку про їхні права та обов'язки, надати можливість ознайомитися з ними, після чого головуючий з'ясовує чи зрозумілі права їм, і у разі необхідності роз'яснює їх.

В порушення зазначених вимог закону матеріали провадження не містять даних про те, що обвинуваченим, прокурору та представнику потерпілого було вручено відповідну пам'ятку, а саме, відсутні відповідні розписки про таке вручення. Наявність в журналі судового засідання відповідного запису не є достатнім доказом на підтвердження виконання судом зазначеного обов'язку, не підтверджується відповідне вручення і аудіофайлом зробленим за допомогою технічних засобів в суді першої інстанції.

Крім того, в порушення вимог ст. 348 КПК України після оголошення обвинувачення головуючий не роз'яснив ОСОБА_4 та іншим обвинуваченим суті пред'явленого їм обвинувачення, не з'ясував чи зрозуміле воно їм.

Обґрунтованими є і доводи захисника щодо порушення місцевим судом вимог ст. 349 КПК України.

Так, відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Із оригінального примірника технічного носія інформації судового засідання суду першої інстанції вбачається, що головуючий, хоч і зазначив про можливість здійснити розгляд в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України та неможливість оскарження відповідних обставин в апеляційному порядку, проте не з'ясував позиції учасників судового провадження щодо можливості такого розгляду та чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, тим самим допустив порушення зазначених вимог закону.

При розгляді апеляційної скарги захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_7 суд апеляційної інстанції його доводи не перевірив і своє рішення належним чином не мотивував, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України.

Вказані порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, що відповідно до ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування вироку та ухвали щодо ОСОБА_4

Разом з тим, враховуючи, що касаційна скарга подана захисником в інтересах засудженого ОСОБА_4 відповідно до ст. 425 ч. 1 п. 1 КПК України, а порушення вимог ст.ст. 345, 348, 349 КПК України були допущені судом першої інстанції і щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6, колегія суддів вважає за необхідне в порядку ст. 433 ч. 2 КПК України скасувати вирок і щодо них, оскільки цим не погіршується становище цих засуджених.

За таких обставин, вирок і ухвала щодо засудженого ОСОБА_4 та вирок щодо засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягають скасуванню, а по кримінальному провадженні необхідно призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, а також перевірити інші доводи, зазначені в касаційній скарзі захисника, в тому числі і щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 1, 185 ч. 3 КК України, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та інших порушень кримінального процесуального закону, справу розглянути відповідно до вимог КПК (4651-17) України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 433, 436, 437, 438 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 03 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 27 серпня 2013 року щодо ОСОБА_4 скасувати.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 03 квітня 2013 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 порядку ст. 433 ч. 2 КПК України скасувати.

Призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в суді першої інстанції.

Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.