Вищий спеціалізований суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Дембовського С. Г., суддів Слинька С. С. і Наставного В. В.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 січня 2014 року щодо неї,

Зазначеним вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, таку, що не має судимості, засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді виправних робіт на строк 2 роки з відрахуванням 10% заробітку в дохід держави з позбавленням права керувати транспортним засобом строком 1 рік.

Згідно з вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватою та засуджено за те, що вона 14 вересня 2012 року близько 9 години, керуючи автомобілем "Шкода Фабія", який належав представнику фірми "Берінгем Інгельхайм РЦВ ГмбХ енд Ко КГ" Австрія в Україні у м. Сімферополі та рухаючись по автодорозі Грушівка-Судак, в порушення вимог п. п. 1.5, 2.3 (б), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , при виборі безпечної швидкості руху невірно оцінила дорожню обстановку, не впевнилась у безпеці своїх дій, внаслідок чого не впоралась з керуванням автомобіля виїхала на зустрічну смугу дороги, де допустила зіткнення із автомобілем "Хонда-Аккорд" під керуванням ОСОБА_5 Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілім ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були заподіянні середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 січня 2014 року вирок щодо ОСОБА_4 змінено, виключено з вироку призначення засудженій додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком 1 рік. Урешті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджена порушує питання про зміну судових рішень щодо неї у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість та просить призначити їй штраф у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Перевіривши доводи касаційної скарги, долучені до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні нею злочину, за який її засуджено, та правильність кваліфікації її дій за ч. 1 ст. 286 КК України в касаційній скарзі не заперечується.

Доводи касаційної скарги засудженої про призначення їй суворого покарання, не заслуговують на увагу.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення та дані про особу винної, й навів у вироку переконливі мотиви прийнятого рішення.

Зокрема, суд узяв до уваги, що вчинене засудженою кримінальне правопорушення, учинено з необережності, вона вперше притягувалася до кримінальної відповідальності, позитивно характеризувалася.

Також судом ураховано ті дані й обставини, на які є посилання в касаційній скарзі, а саме: перебування на її утриманні неповнолітньої дитини, добровільне відшкодування завданого збитку, щире каяття. З урахуванням цих даних у сукупності суд визнав можливим призначити засудженій основне покарання у виді виправних робіт.

Отже, покарання засудженій призначено відповідно до вимог закону, і воно за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для його пом'якшення, як про це ставить питання у касаційній скарзі засуджена ОСОБА_4, не вбачається.

Перевіркою судового рішення встановлено, що апеляційний суд, при розгляді апеляції засудженої, дійшов обґрунтованого висновку про можливість не застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком 1 рік.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень, також не встановлено.

За таких обставин, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги засудженої ОСОБА_4 та вважає, що у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_4 на вирок Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 січня 2014 року щодо неї.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.