5-1468км14 Про умисне вбивство, скоєне неповнолітньою з особливою жорстокістю - 03.04.2014 Прийняття

У касаційних скаргах захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ставлять питання про зміну постановлених судових рішень, перекваліфікацію дій їх підзахисної з п. 4 ч. 2 ст. 115 на ч. 1 ст. 115 КК України, пом'якшення призначеного покарання до 8 років позбавлення волі та зменшення розміру стягнутої моральної шкоди до 50000 грн. Надаючи свою оцінку обставинам, вважають, що в матеріалах провадження відсутні докази про вчинення злочину з особливою жорстокістю, оскільки більшість ударів були нанесені коли потерпіла знаходилася в несвідомому стані, а засуджена є неповнолітньою, за висновком психолого-психіатричної експертизи має особливості психічного стану, не мала достатніх фізичних сил миттєво здійснити свій задум. Призначене покарання вважають невиправдано суворим, оскільки судом не враховані щире каяття засудженої, позитивну характеристику, стан здоров'я неповнолітньої ОСОБА_1, відсутність обставин, що обтяжують покарання. Зазначають, що судом не дотримані вимоги закону при визначенні моральної шкоди, оскільки не враховано, що мати вбитої на користь, якої стягнуто кошти, проживала окремо від дочки, яка неодноразово застосовувала до неї силу.

Заслухавши доповідь судді; пояснення захисника ОСОБА_2 та законного представника засудженої ОСОБА_3 на підтримку касаційних скарг обох захисників; думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарг та вважав судові рішення законними і справедливими; колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вироком Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 16 квітня 2013 року ОСОБА_1 засуджено за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на 12 років 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 2440,97 грн. витрат на поховання; 200000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Вирішені питання про речові докази у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 4 липня 2013 року даний вирок суду змінено.

Пом'якшено покарання ОСОБА_1 за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України до 11 років місяців позбавлення волі.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 2440,97 грн. витрат на поховання; 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди до досягнення ОСОБА_1 повноліття - до 16.02.2014 року.

Після досягнення повноліття ОСОБА_1, стягнення матеріальної та моральної шкоди продовжити з ОСОБА_1.

В решті вирок суду залишено без зміни.

Згідно з вироком суду, неповнолітня ОСОБА_1 14 жовтня 2012 року, в 00 год., на ґрунті раніше сформованих тривалих неприязних відносин, з метою умисного позбавлення життя ОСОБА_6 прийшла до будинку АДРЕСА_2. Для вчинення злочину і припинення спроб сторонніх осіб перешкодити його вчиненню, ОСОБА_1 з собою взяла кухонний ніж і собаку породи ротвейлер.

Зайшовши в будинок, де знаходилися ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_8, ОСОБА_1 заявила, що вона буде вбивати ОСОБА_6 і зажадала, щоб ОСОБА_7 і ОСОБА_8 їй у цьому не заважали. ОСОБА_7 попросив ОСОБА_1 не робити цього і віддати йому ніж, на що у відповідь вона завдала ОСОБА_7 удар ножем в область лівої руки. Після цього, ОСОБА_1 підійшла до ОСОБА_6, яка лежала на матраці на підлозі, завдала їй не менше трьох ударів ножем в область шиї і спини. Посадивши ОСОБА_6 на стілець, засуджена завдала їй ще два удари ногами в область обличчя та грудей, а також два удари ножем в груди. ОСОБА_8 став просити припинити такі дії і підійшов до ОСОБА_1, на що у відповідь вона завдала ОСОБА_8 удар ножем в передпліччя лівої руки і нацькувала на нього ротвейлера, який став на ОСОБА_8 гарчати і не давав тому можливості підійти до ОСОБА_1. Після цього, ОСОБА_1 завдала ОСОБА_6 удар ножем у ліву ногу в область колінної чашки, а ОСОБА_8 нанесла два удари лівою рукою по обличчю і удар ножем в гомілку правої ноги і також завдала ОСОБА_7 удар ножем в область правого стегна. Потім ОСОБА_1 нанесла ОСОБА_6 молотком не менше десяти ударів по спині, грудях, тулубу і ногах. Далі, з метою позбавлення життя ОСОБА_6, ОСОБА_1 завдала останній не менше двадцяти ударів ножем в шию, грудну клітку, спину, кінцівки.

ОСОБА_8 знову став просити припинити бити ОСОБА_6 і у відповідь на його прохання ОСОБА_1 завдала йому удар ножем в область шиї зліва і удар ножем у ліву ключицю.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 посадила ОСОБА_6 на стілець і завдала їй не менше п'яти ударів стільцем в голову і область тулуба, від отриманих ударів ОСОБА_6 впала на підлогу, а ОСОБА_1 підійшла до неї і завдала їй не менше десяти ударів ножем в область грудей і шиї, після чого завдала не менше п'яти ударів молотком в область голови ОСОБА_6 і удари наносила, поки не зламалася ручка молотка.

Далі, з метою позбавлення життя ОСОБА_6, ОСОБА_1 взяла в руки дерев'яну обробну дошку і завдала нею ОСОБА_6 не менше шести ударів в область шиї, після чого взяла в руки цеглину і завдала цеглою ОСОБА_6 не менше п'яти ударів в область голови.

Своїми діями неповнолітня ОСОБА_1 заподіяла ОСОБА_6 множинні колото-різані проникаючі і непроникаючі поранення грудної клітини, черевної порожнини з пошкодженням 6-го міжребер'я праворуч по передньо-пахвовій лінії, 8, 9, 10-го міжребер'я; по середньо-пахвовій лінії справа, 5,7-го міжребер'я праворуч по лопаточній лінії, 2,6-го міжребер'я зліва по середньо-ключичній лінії, 5-го ребра зліва, пристінкової плеври обох легень, очеревини, печінки, лівої нирки, забиті, колото-різані, різані рани голови, множинні колото-різані рани обличчя, шиї з пошкодженням щитовидного хряща, верхніх і нижніх кінцівок, що супроводжувалися внутрішньою і зовнішньою кровотечею з розвитком геморагічного шоку, які утворилися від дії тупих, ріжучих і колючо-ріжучих предметів, які небезпечні для життя в момент заподіяння і інші тілесні ушкодження, в результаті яких ІНФОРМАЦІЯ_2 настала смерть потерпілої ОСОБА_6

Причиною смерті ОСОБА_6 став геморагічний шок, обумовлений множинними колото-різаними пораненнями шиї, грудної клітини, живота, верхніх і нижніх кінцівок.

Загалом, ОСОБА_1 нанесла потерпілій ОСОБА_6 не менше ста п'яти травматичних впливів, заподіяння тілесних ушкоджень носило характер мордування, спричиняли потерпілій сильні фізичні страждання, тобто ОСОБА_1 свідомо вчинила умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 з особливою жорстокістю.

З метою приховання трупа ОСОБА_6, неповнолітня ОСОБА_1 під загрозою ножа і собаки, змусила ОСОБА_7 і ОСОБА_8 загорнути труп в ковдру, після чого ОСОБА_7 виніс труп ОСОБА_6 з будинку і відніс до Гуєновського ставку, де на вимогу ОСОБА_1 кинув у зливну яму громадського туалету, а ніж, яким ОСОБА_1 заподіяла смерть ОСОБА_6, - на дно Гуєновського ставка.

Як убачається із матеріалів справи і вироку, судом правильно встановлено фактичні обставини справи та обґрунтованим є висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Такий висновок суду ґрунтується на сукупності зібраних у встановленому порядку та ретельно перевірених судом доказах, яким дана належна оцінка.

Зокрема, суд дослідив показання самої засудженої, яка вину визнала повністю та зазначила, що вчинила вбивство потерпілої на ґрунті особистих неприязних відносин; потерпілої ОСОБА_5, яка засвідчила, що протягом тривалого часу у її дочки були неприязні стосунки із засудженою; свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - безпосередніх очевидців події, які дали докладні показання про обставини вбивства ОСОБА_6 неповнолітньою ОСОБА_1; протокол огляду місця події та фототаблицю до нього; заяву ОСОБА_1 про щиросердне зізнання у вчиненні злочину; протокол додаткового огляду та фототаблицю до нього; протоколи відтворення обстановки і обставин події за участю свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8; висновок судово-медичної експертизи про кількість та тяжкість тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_6; висновки судово-медичних експертиз про кількість та тяжкість тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_7 та ОСОБА_8; висновки судово-імунологічних, судово-криміналістичних, медико-криміналістичних експертиз.

Надавши належну оцінку доказам у кримінальному провадженні, суд дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 умисного протиправного заподіяння смерті іншій особі, вчинене з особливою жорстокістю.

Колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що локалізація і чисельність множинних травматичних впливів з використанням ножа, молотка, дерев'яної обробної дошки, цегли, тобто здійснене способом особливо болісним для вбитої, оскільки у загальній складності ОСОБА_1 заподіяла ОСОБА_6 не менше ста п'яти травматичних впливів в життєво важливі частини тіла, які були завдані протягом тривалого часу (більше 30 хвилин), внаслідок чого потерпіла зазнала особливих страждань. При цьому винна, позбавляючи потерпілу життя, усвідомлювала, що завдає їй особливих фізичних страждань, шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, що не суперечить показанням свідків в частині того, що потерпіла відчувала особливі муки при катуванні і просила "не мучити її і перерізати їй горло", відповідають правильності застосування ознаки особливої жорстокості при кваліфікації дій засудженої.

Як убачається з акту амбулаторної комплексної судової психолого- психіатричної експертизи, ОСОБА_1 є осудною, особливості її психічного стану не позбавляли її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, займалася боксом для себе, а тому безпідставні доводи про те, що засуджена не мала достатніх фізичних сил миттєво здійснити свій задум.

Враховуючи зазначене, доводи касаційних скарг захисників засудженої щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1, відсутність в її діях особливої жорстокості, колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд першої інстанції, ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_1, ці вимоги закону врахував не в повній мірі, на що звернув увагу суд апеляційної інстанції.

Змінюючи вирок в частині призначення покарання, суд апеляційної інстанції послався на визнання вини і щире каяття, стан здоров'я ОСОБА_1 та рівень її розвитку, умови життя та виховання неповнолітньої, і дійшов висновку про можливість пом'якшення призначеного покарання.

З урахуванням усіх зазначених обставин, серед яких і ті, на які посилаються захисники у касаційних скаргах, суд апеляційної інстанції погодився із видом покарання, призначеного ОСОБА_1 судом першої інстанції, але пом'якшив його в межах санкції статті, за якою її засуджено.

Обставини даного злочину свідчать про особливу холоднокровність і цинізм вчиненого, а тому доводи касаційних скарг про суворість призначеного покарання є безпідставними.

На думку колегії суддів, призначене апеляційним судом покарання є законним, справедливим, воно сприятиме перевихованню ОСОБА_1 та попередженню вчинення нею нових правопорушень.

Рішення апеляційного суду про стягнення моральної шкоди на користь матері потерпілої з ОСОБА_3 в сумі 100000 грн., а після досягнення повноліття - із засудженої, узгоджується з принципом розумності та справедливості, відповідає характеру та обсягу моральних страждань потерпілої ОСОБА_5, внаслідок втрати доньки.

За змістом ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується батькам. Ця норма закону не вимагає спільного проживання дітей і батьків для такого відшкодування, а тому в цій частині касаційні доводи не ґрунтуються на законі.

Апеляційний перегляд кримінального провадження проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів не вбачає, а тому підстави для задоволення касаційних скарг відсутні.

Керуючись ст. ст. 434, 436 КПК України, колегія суддів

Вирок Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 16 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 4 липня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційні скарги захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - без задоволення.