Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О., суддів Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М., за участю прокурора Парусова А.М.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 01 квітня 2014 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та потерпілої ОСОБА_5 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2013 року і ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 15 серпня 2013 року щодо ОСОБА_6,

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2013 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_5 200 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 15 серпня 2013 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він, будучи у стані алкогольного сп'яніння, приблизно о 19 год. 22 травня 2012 року на подвір'ї свого будинку АДРЕСА_1 на грунті особистих неприязних відносин умисно наніс близько восьми ударів лопатою в різні частини тіла ОСОБА_7, а після того, як потерпілий почав тікати, ОСОБА_6 наздогнав його і наніс ОСОБА_7 один удар кулаком в обличчя, від якого останній упав, а засуджений наніс йому ще один удар частиною цеглини в область голови, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких останній ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у лікарні.

У касаційних скаргах прокурор та потерпіла ОСОБА_5, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, зазначають, що суд першої інстанції безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_6 з п. 7 ч. 2 ст. 115 на ч. 2 ст. 121 КК України і, що ухвала апеляційного суду є суперечливою. При цьому, прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд, а потерпіла - про скасування обох судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд.

В запереченнях на касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_5 захисник ОСОБА_8 просить залишити судові рішення без зміни, а касаційну скаргу потерпілої - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, котрий підтримав касаційні скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що скарги не підлягають задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються детально наведеними у вироку доказами, які суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив, правильно оцінив.

Так, винуватість ОСОБА_6 підтверджується показаннями самого засудженого, який повідомив, що 22 травня 2012 року умисно наніс ОСОБА_7 тілесні ушкодження, при цьому умислу на позбавлення життя потерпілого він не мав, ріжучою стороною лопати ударів не наносив і, побачивши кров на голові потерпілого, більше не бив його; показаннями потерпілої ОСОБА_5, яка повідомила, що зі слів сина їй стало відомо, що ОСОБА_6 наніс йому 8 ударів, 4 з яких було нанесено в область голови; показаннями судово-медичного експерта ОСОБА_9, який повідомив, що на тілі потерпілого було виявлено як мінімум 8 тілесних ушкоджень, в тому числі і на голові, при цьому рана на голові у ОСОБА_7 не рублена, а має характер забійної рани, яка утворилася від дії тупого твердого предмета. Ці показання повністю узгоджуються між собою, є послідовними та підтверджуються іншими доказами у справі, зокрема, даними протоколу усної заяви ОСОБА_7 про злочин, даними протоколів огляду місця події, карткою виїзду швидкої медичної допомоги, даними протоколу огляду трупа ОСОБА_7, даними протоколу відтворення обстановки та обставин події, даними висновків судово-медичних експертиз, відповідно до яких між виявленою у потерпілого ОСОБА_7 закритою черепно-мозковою травмою, яка ускладнилася набряком та набуханням речовини головного мозку та смертю ОСОБА_7 є причинний зв'язок, тілесні ушкодження виявлені на трупі потерпілого утворилися від багаторазової ударної дії тупого твердого предмета, яким могла бути як лопата, так і цеглина, що вилучені з місця події, та іншими доказами у справі.

Твердження прокурора та потерпілої про те, що дії ОСОБА_6 безпідставно перекваліфіковані на ч. 2 ст. 121 КК України, є необґрунтованими.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_6, маючи реальну можливість убити потерпілого, побачивши у нього кров, припинив наносити удари останньому.

За таких обставин суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що дії ОСОБА_6 потрібно перекваліфікувати з п. 7 ч. 2 ст. 115 на ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які би свідчили про наявність умислу ОСОБА_6 на заподіяння смерті потерпілому.

Таким чином, дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 121 КК України кваліфіковані правильно.

Призначаючи покарання ОСОБА_6, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, перебував на профілактичному диспансерному обліку з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, має на утриманні малолітню дитину, обставини, які пом'якшують покарання, - визнання вини, щире каяття, повне відшкодування матеріальної шкоди, обставину, яка обтяжує покарання, - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання в межах санкції частини статті, за якою його визнано винним. Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Розглядаючи справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілої ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_8, на підставі детального вивчення матеріалів справи апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про правильне встановлення місцевим судом фактичних обставин справи, доведеність вини засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій, а також вказав на докази, які спростовують доводи поданих апеляцій.

Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та в повній мірі відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування судових рішень у справі, не встановлено.

Керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) України та статтями 394- 396 КПК України 1960 року, колегія суддів

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 15 серпня 2013 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та потерпілої ОСОБА_5 - без задоволення.