Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів: Кульбаби В.М., Бех М.О.,

за участю прокурора Опанасюка О.В.,

розглянула в судовому засіданні 27 березня 2014 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на вирок Верхньо-дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2013 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого, засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.

Вироком суду також вирішено долю речових доказів та питання щодо судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2013 року апеляції прокурора та захисника ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 15 травня 2012 року, біля 12:40, знаходячись на території свого домоволодіння АДРЕСА_1, під час сварки із раніш знайомим ОСОБА_3, який до нього прийшов і жбурляв в нього каміння, виник умисел на заподіяння смерті останньому, та діючи умисно, маючи при собі металевий предмет "Г"-подібної форми, наблизившись до потерпілого, заподіяв йому цим предметом один удар в життєво важливий орган, шию, від чого настала смерть потерпілого на протязі короткого проміжку часу.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить про зміну судових рішень щодо ОСОБА_1, перекваліфікацію дій останнього на ст. 119 КК України та призначення покарання із звільненням від відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. При обґрунтуванні свого прохання, спростував встановлені судами фактичні обставини справи, наголошуючи на тому, що останній лише захищався від нападу потерпілого.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 398 КПК України 1960 року при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370- 372 КПК України 1960 року.

Відповідно до змісту зазначеної норми закону підставами для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Як вбачається із змісту касаційної скарги захисника, останній фактично посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та вказує на неповноту та однобічність досудового та судового слідства, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.

Висновки суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується сукупністю зібраних у справі, перевірених у судовому засіданні та наведених у вироку доказах.

Перевірялись судами першої й апеляційної інстанції твердження захисника про відсутність умислу у ОСОБА_1 на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, а лише його захист від нападу, що визнані безпідставними, оскільки спростовані зібраними по справі та належним чином перевіреними судом доказами.

За встановлених судами обставин, дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України кваліфіковані правильно, підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_1 на ст. 119 КК України колегія суддів не вбачає.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року, усі доводи захисника ОСОБА_2, викладені ним в апеляції, аналогічні й тим, що наведені в касаційній скарзі, були всебічно розглянуті апеляційним судом, який відмовив у їх задоволенні з наведенням докладних мотивів прийнятого рішення.

З огляду на те, що кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень кримінально-процесуального закону не встановлено, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року та пунктом 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

Вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 - без задоволення.