Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Наставного В.В., суддів Вільгушинського М.Й., Дембовського С.Г., за участю прокурора засудженого Матюшевої О.В.,ОСОБА_5, розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 березня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09 липня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 червня 2013 року.

Цим вироком суду ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_6 20000 грн. на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Визначено початок строку відбування покарання з 28 вересня 2009 року.

Як указано у вироку суду, ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за вчинення злочину за наступних обставин.

22 серпня 2008 року близько 20 год 20 хв ОСОБА_7, перебуваючи на вулиці біля магазину "Продукти", що знаходиться у с. Ст. Кульна Котовського району Одеської області на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин почав ображати ОСОБА_5 і затіяв з ним бійку.

ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 роздійняли ОСОБА_7 і ОСОБА_5 і завели останнього в приміщенні магазину. При цьому ОСОБА_7 через деякий час зайшов у магазин та знову затіяв бійку з ОСОБА_5, нанісши йому удари руками в голову. В процесі бійки ОСОБА_5 і ОСОБА_7 викотились із приміщення магазину на східці, при цьому свідки ОСОБА_12 і ОСОБА_11 намагалися їх роздійняти, проте не змогли цього зробити.

В процесі бійки ОСОБА_5, бажаючи помститися ОСОБА_7 за його неправомірну поведінку, убив останнього, умисно нанісши 3 удари ножем в грудну клітину.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13 червня 2013 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 змінено: виключено з мотивувальної частини вироку посилання на обставину, що обтяжує покарання - настання тяжких наслідків. У решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що під час розгляду справи в суді він не був ознайомлений з усіма матеріалами кримінальної справи, в яких містилися докази його невинуватості, а також з технічним записом судового засідання. Посилається на те, що розгляд справи провадився необ'єктивно та упереджено суддею Паценюк Г.В., яка після його затримання 23 вересня 2008 року за підозрою у вчиненні злочину винесла постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за злісну непокору працівникам міліції. Вказує на те, що суд безпідставно видалив його із залу судових засідань, позбавивши його права на участь в судових дебатах та з останнім словом. Засуджений також зазначає, що захисник, призначений йому судом, не професійно здійснював його захист. Посилається на те, що судом неправильно застосовано кримінальний закон при кваліфікації його дій, яка визначена без урахування конкретних обставин справи, зокрема поведінки потерпілого.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 на підтримання поданої ним скарги, прокурора Матюшевої О.В., яка просила задовольнити скаргу засудженого, скасувавши судові рішення та направивши справу на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити судам постановити законні та обґрунтовані судові рішення, по справі.

При цьому вирок в усякому разі належить скасувати, якщо він постановлений незаконним складом суду.

Відповідно до вимог ст. 54 КПК України 1960 року суддя не може брати участь у розгляді кримінальної справи при наявності обставин, які викликають сумнів в об'єктивності судді.

З матеріалів справи убачається, що 23 вересня 2013 року суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області Паценюк Г.В. винесла постанову про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 185 КУпАП і піддала його адміністративному арешту терміном на 5 діб. При цьому ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 23 вересня 2008 року близько 04 год, перебуваючи в с.Ст. Кульна Котовського району Одеської області поводив себе непристойно, на законні вимоги працівників міліції пред'явити документи, що посвідчують його особу, та проїхати в Котовський МВ відмовився, хапав за формений одяг працівників міліції, намагався втекти, чим вчинив злісну непокору працівникам міліції. (а.с.717)

При цьому 23 вересня 2008 року щодо ОСОБА_5 було порушено кримінальну справу за вчинення 22 вересня 2008 року злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України і фактично цього ж дня його було затримано за підозрою у вчиненні злочину, оскільки потерпіла ОСОБА_6, свідки ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9 указували на нього як на особу, що вчинила злочин. Цього ж дня йому було вручено постанову про порушення щодо нього кримінальної справи, відібрано явку з повинною, хоча допитано як свідка.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_14, яка працювала у відділі дізнання Котовського МВ, підтвердила, що ОСОБА_5 було затримано 23 вересня 2008 року як підозрюваного у вчиненні злочину, при цьому він щодо працівників міліції вів себе коректно, без агресії (а.с. 468).

У колегії суддів викликає сумнів в об'єктивності головуючої по справі, ураховуючи ту обставину, що суддя Паценюк Г.В., яка постановляла рішення про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 185 КУпАП, хоча фактично його було затримано за підозрою у вчиненні злочину, в подальшому розглядала по суті справу щодо ОСОБА_5

Одночасно не були розглянуті в установленому законом порядку клопотання ОСОБА_5 про відвід головуючій судді Паценюк Г.В., які неодноразово заявлялись ним у зв'язку з порушенням права підсудного на захист та обвинувальним ухилом розгляду справи.

Так, при розгляді справи судом ОСОБА_5 у межах лінії свого захисту неодноразово заявлялися клопотання у тому числі щодо надання матеріалів кримінальної справи на ознайомлення, проведення перевірки неправомірних дій працівників міліції, які безпідставно заволоділи майном ОСОБА_5, про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_15, про зміну підсудності, про відвід прокурора.

Окрім того, до органів прокуратури та внутрішніх справ ОСОБА_5 неодноразово подавалися клопотання та скарги для встановлення фактів, які на його думку, мали істотне значення для вирішення справи по суті, зокрема про проведення ексгумації трупа ОСОБА_7 для встановлення факту перебування потерпілого в момент вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння; про витребувати з архіву управління Міністерства внутрішніх справ матеріалів, які підтверджували, що потерпілим неодноразово порушувався громадський спокій.

Разом з тим, у тому числі після прийняття суддею Паценюк Г.В. справи до свого провадження, скарги та клопотання ОСОБА_5 в установленому законом порядку розглянуті не були, що також свідчить про упередженість та необ'єктивність судді, що розглядав справу, а та обставина, що ОСОБА_5 не було надано матеріалів кримінальної справи на ознайомлення свідчить про грубе порушення його права на захист.

З протоколу судового засідання також убачається, що ОСОБА_5 демонстративно зухвало почав поводити себе у зв'язку з бездіяльністю головуючої щодо забезпечення об'єктивного розгляду справи, реалізації права підсудного на захист і неналежним розглядом заявлених ним клопотань.

Проте головуюча по справі без винесення ухвали в порядку, передбаченому ст. 273 КПК України 1960 року, видалила ОСОБА_5 із зали судового засідання. При цьому як видно з протоколу судового засідання, 06 липня 2007 року до закінчення судового слідства у справі без проведення судових дебатів і видалення до нарадчої кімнати головуюча визначила час проголошення вироку щодо ОСОБА_5, на який постановила доставити підсудного, що додатково викликає сумнів в об'єктивності судді.

Окрім того, за клопотанням ОСОБА_5 було здійснено заміну захисника, який неналежно виконував свої професійні обов'язки, на що також не звернуто уваги суддею.

Зокрема, виступаючи у судових дебатах, адвокат зайняв у справі позицію, яка суперечила позиції ОСОБА_5, і, окрім того, осудив поведінку підсудного у судовому засіданні.

Також при постановленні вироку, судом не були спростовані твердження ОСОБА_5 про те, що вбивство ОСОБА_7 він вчинив при перевищенні меж необхідної оборони від протиправних дій потерпілого. Зокрема належним чином не перевірені послідовні показання ОСОБА_5, підтверджені показаннями очевидців вчинення злочину, про те, що фізично сильніший ОСОБА_7 двічі був ініціатором бійки з ОСОБА_5, які продовжувалися тривалий час (загалом близько 20 хв), при цьому в останній бійці ОСОБА_5 утримував ОСОБА_11, який перешкоджав йому оборонятись. Не перевірено судом і те, що під час бійок ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я, а останній, як він указував, хаотично розмахуючись ножем із метою захистити свої життя та здоров'я, наніс потерпілому три удари ножем.

Посилання ОСОБА_5, висловлені на свій захист, суд не перевірив і не спростував.

Окрім того, суд при призначенні ОСОБА_5 покарання не указав які дані про його особу він урахував.

Одночасно судом неправильно визначено початок строку відбування покарання з 28 вересня 2008 року, оскільки з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_5 був фактично затриманий 23 вересня 2008 року і з цього часу він перебував під вартою.

Окрім того, постановляючи рішення про стягнення з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_6 20000 грн. на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд свого рішення не мотивував і не врахував наступного: до початку судового слідства позов потерпілою не заявлявся; у позовній заяві відсутні доводи на обґрунтування спричиненої злочином матеріальної та моральної шкоди, а суду не було надано доказів заподіяної злочином матеріальної шкоди, оскільки з наданих чеків і довідок неможливо зробити висновок про те, що понесені потерпілою витрати були пов'язані з наслідками вчиненого ОСОБА_5 злочину.

Апеляційний суд Одеської області не звернув уваги на зазначені вище порушення з боку місцевого суду, та не перевірив належним чином доводи ОСОБА_5 щодо незаконності постановленого щодо нього вироку.

При цьому судом апеляційної не виконано вказівки суду касаційної інстанції щодо повноти та об'єктивності розгляду справи щодо ОСОБА_5 у апеляційному порядку, надані при скасуванні ухвали Апеляційного суду Одеської області від 08 жовтня 2009 року, якою було залишено без зміни вирок Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09 липня 2009 року.

З огляду на викладене підлягає скасуванню й ухвала суду апеляційної інстанції.

При новому судовому розгляді справи щодо ОСОБА_5 суду належить повно й всебічно, з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону дослідити всі обставини справи, наявні докази, дати їм належну оцінку і постановити законне та обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити.

Вирок Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09 липня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 червня 2013 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.