Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 20 березня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 3 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 28 травня 2013 року

Вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 3 квітня 2013 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено: за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 317 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2 визначено остаточне покарання 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Цим же вироком також вирішені питання щодо долі речових доказів та судових витрат у справі.

За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку суду, ОСОБА_2 на початку січня 2012 року знаходячись неподалік с. Городківка Андрушівського району зірвав 8 рослин дикоростучої коноплі, які переніс до місця свого проживання АДРЕСА_1.

За місцем свого проживання, без мети збуту, для особистого вживання, засуджений незаконно висушив та частково подрібнив гілля коноплі, які в подальшому впродовж січня-березня 2012 року зберігав та вживав для власного споживання.

Продовжуючи свої злочинні дії, 10, 25, 26 січня 2012 року, 25, 26 лютого 2012 року та 17 березня 2012 року ОСОБА_2 за місцем свого проживання незаконно збував жителю м. Житомира ОСОБА_3 особливо-небезпечний наркотичний засіб - каннабіс вагою по 1 граму кожного разу.

У зазначені дні ОСОБА_2, повторно надавав ОСОБА_3 свій житловий будинок та спеціальний пристрій для незаконного вживання особливо-небезпечного наркотичного засобу, чим створював безпечні умови для його вживання.

Крім цього 26 січня 2012 року ОСОБА_2 незаконно збув 2 грами вказаного наркотичного засобу ОСОБА_3, який він перевіз до свого місця проживання в АДРЕСА_2, де вжив шляхом куріння через спеціальний пристрій.

1 березня 2012 року близько 14 години ОСОБА_2 за місцем свого проживання в с. Городківка, в приміщенні літньої кухні незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, в кількості 1 грам, жителю цього ж села ОСОБА_4, який вжив його шляхом куріння через спеціальний пристрій. Також 17 березня 2012 року близько 14 години ОСОБА_2 в цьому ж приміщенні, незаконно збув ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, частину якого, в кількості 1 грам, той вжив шляхом куріння через спеціальний пристрій, а іншу частину, в кількості 1,45 г взяв з собою з метою подальшого вживання.

1 та 17 березня 2012 року ОСОБА_2 повторно надавав ОСОБА_4 приміщення літньої кухні та спеціальний пристрій для незаконного вживання особливо небезпечного наркотичного засобу, чим створював безпечні умови для його вживання.

17 березня 2012 року під час огляду приміщень будинку та літньої кухні, за місцем проживання ОСОБА_2, працівниками міліції виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс загальною масою, в перерахунку на суху речовину, 1210,976 г, що є великим розміром.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 28 травня 2013 року вирок щодо ОСОБА_2 змінено, в порядку ст. 365 КПК України виключено з резолютивної частини вироку вказівку про призначення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України додаткового покарання у виді конфіскації майна.

В решті вирок суду залишено без зміни.

У касаційні скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження пред'явленого засудженому обвинувачення. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, досудове та судове слідство по справі проведено однобічно, без перевірки доводів захисту. Суд апеляційної інстанції на зазначені в апеляції доводи належної уваги не звернув і не навів в ухвалі докладних мотивів через які визнав апеляцію необґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення судових рішень без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення з наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.

У касаційній скарзі захисника порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою досудового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій, та їм була дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.

Що стосується доводів скарги захисника про неповноту досудового та судового слідства, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, то свої висновки по цьому питанню суди першої та апеляційної інстанцій мотивовано обґрунтували і спростували зазначені доводи.

Вина ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині підтверджується зібраними у встановленому законом порядку доказами, які досліджувались судом. Так, суд першої інстанції поклав в основу обвинувачення, визнаного судом доведеним, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які узгоджуються між собою та в своїй сукупності підтверджують викладені у вироку обставини. Показання зазначених свідків підтверджуються даними, що містяться в письмових доказах у справі, а тому підстав не довіряти їм у суду першої інстанції не було. Вина ОСОБА_2 підтверджується також в своїй сукупності даними, що містяться у висновках проведених по справі судово-хімічних експертиз, у протоколах огляду місця подій, в ході проведення яких, за участю понятих, за місцем проживання ОСОБА_2 були вилучені наркотичні засоби та пристрій для їх куріння, а при огляді подвір'я ОСОБА_3 виявлено та вилучено два пристрої для вживання наркотичних засобів шляхом куріння та інших доказах у справі, які покладені в основу обвинувального вироку та яким суди першої та апеляційної інстанції дали належну оцінку.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України кваліфіковано правильно.

Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, що потягло однобічність і неповноту досудового та судового слідства, не встановлено.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчинених ним злочинів, які згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу засудженого, який раніше не судимий, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину та хвору матір, а тому обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення засудженого за умови призначення йому покарання в мінімальних межах санкцій статей інкримінованих злочинів. З таким покарання погодився і суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів вважає призначене ОСОБА_2 покарання необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів. Підстав для пом'якшення покарання або застосування ст. ст. 69, 75 КК України колегія суддів не вбачає.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляцій засудженого ОСОБА_2 та прокурора, правильно визнав їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляції доводи, в тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги захисника ОСОБА_1, належним чином перевірено й спростовано із зазначенням відповідних мотивів прийнятого рішення. В тому числі по справі була проведена перевірка доводів засудженого ОСОБА_2 стосовно застосування до нього під час досудового розслідування недозволених методів слідства. За результатами проведеної перевірки прокурором було винесено постанову від 18 березня 2013 року про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю події кримінального порушення. Дана постанова прокурора в судовому порядку оскаржена не була.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК (4651-17) України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 3 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 28 травня 2013 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.