Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Міщенка С.М., суддів Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М., за участю прокурора Сорокіної О.А.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 18 березня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 24 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 16 серпня 2013 року,

Вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 24 грудня 2012 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого вироком цього ж суду від 07.11.2011 р. за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

засуджено:

- за ч. 2 ст. 187 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією однієї четвертої частини належного йому майна;

- за ч. 2 ст. 263 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 70 цього Кодексу за сукупністю злочинів ОСОБА_5 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією однієї четвертої частини належного йому майна.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією однієї четвертої частини належного йому майна.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ст.ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 6 місяців з конфіскацією всього належного йому майна та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому майна.

Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 судові витрати за проведення експертиз.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 16 серпня 2013 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він близько 20 год. в кінці грудня 2011 року біля магазину "АТБ" по вул. Північнодонецькій у м. Лисичанську за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 нанесли потерпілому ОСОБА_8 один удар тупим предметом в потиличну частину голови, внаслідок чого останній знепритомнів, а засуджені заволоділи його майном на загальну суму 11 130,25 грн.

Також на початку лютого 2012 року ОСОБА_5 в під'їзді будинку № 111 по пр. Леніна у м. Лисичанську знайшов кастет, який є холодною зброєю ударно-роздрібнюючої дії, який без відповідного дозволу незаконно носив при собі до 17 лютого 2012 року, коли його вилучили працівники міліції.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази його винуватості у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 263 КК України, також суд безпідставно не допитав свідка ОСОБА_9 та при призначенні покарання не врахував пом'якшуючі обставини.

Судові рішення щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у касаційному порядку не оскаржуються.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, котрий заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга засудженого ОСОБА_5 не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються детально наведеними у вироку доказами, які суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив, правильно оцінив.

Так, винуватість ОСОБА_5 підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_8, який пояснив, що ввечері в кінці грудня 2011 року троє хлопців вдарили його по голові твердим предметом і забрали мобільний телефон "Нокіа 1616", гроші та інше майно; показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що в кінці грудня 2011 року її чоловік прийшов додому і повідомив, що на нього напали троє хлопців, які вдарили його по голові і викрали в нього майно; показаннями свідка ОСОБА_9, який пояснив, що в грудні 2011 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 принесли йому для продажу мобільний телефон "Нокіа 1616" з сім-карткою; показаннями свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12, які були понятими при вилученні працівниками міліції кастету у ОСОБА_5 Ці показання повністю узгоджуються між собою, є послідовними та підтверджуються, зокрема, даними протоколів очних ставок між потерпілим ОСОБА_8 і засудженими; даними висновку судово-медичної експертизи, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_8 виявлено легке тілесне ушкодження, яке могло утворитися від удару твердим предметом по голові; даними протоколів пред'явлення фотографій для впізнання, під час яких потерпілий впізнав усіх засуджених, як осіб, які вчинили щодо нього злочин; даними протоколу огляду місця події, під час якого у ОСОБА_9 вилучено мобільний телефон "Нокіа 1616"; даними висновку судово-товарознавчої експертизи; даними протоколу особистого огляду ОСОБА_5, під час якого в останнього було вилучено кастет; даними висновку експертизи холодної зброї та іншими доказами у справі.

Посилання засудженого на те, що його винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів не доведена, оскільки відсутні належні докази його вини та, що суд безпідставно не допитав свідка ОСОБА_9, ретельно перевірялись судами першої та апеляційної інстанцій і свого об'єктивного підтвердження не знайшли. З цими висновками погоджується і колегія суддів.

Таким чином, по справі повністю доведена винуватість засудженого ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 263 КК України, і його дії кваліфіковані правильно.

Призначаючи покарання ОСОБА_5, суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких є тяжким, конкретні обставини справи, особу винного, обставину, що обтяжує покарання, - рецидив злочинів та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання в межах санкцій частин статей, за якими його визнано винним.

Також суд правильно призначив засудженому ОСОБА_5 покарання на підставі статей 70, 71 КК України.

Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Оскільки в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_5 не наведено переконливих доводів для обґрунтування невиправданої суворості призначеного йому покарання, скарга і в цій частині задоволенню не підлягає.

Розглядаючи справу за апеляціями засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на підставі детального вивчення матеріалів справи апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про правильне встановлення місцевим судом фактичних обставин справи, зокрема, доведеність вини засудженого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та правильність кваліфікації його дій, а також вказав на докази, які спростовують доводи поданих апеляцій.

Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та в повній мірі відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування судових рішень у справі, не встановлено.

Керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) та статтями 394- 396 КПК України 1960 року, колегія суддів

Вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 24 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 16 серпня 2013 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу останнього - без задоволення.