Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І., суддів: Суржка А.В., Тельнікової І.Г., за участю прокурора Опанасюка О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві 13 березня 2014 року справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 16 липня 2013 року щодо засудженого ОСОБА_6

Зазначеним вироком:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Нахимівського районного суду м. Севастополя від 08.07.2008 року за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, постановою Веселовського районного суду Запорізької області від 29.04.2010 року звільненого 07.05.2010 року умовно - достроково на невідбутий строк у виді одного року 10 днів позбавлення волі, засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Нахимівського районного суду м. Севастополя від 08 липня 2008 року, та остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_7 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 4118 грн.

Вирішено долю речових доказів по справі.

За вироком суду, ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що він, 20 червня 2010 року, приблизно о 03 годині 00 хвилин, через незачинене вікно проник у квартиру АДРЕСА_1, звідки таємно, повторно, викрав мобільний телефон "SAMSUNG S64 MЗ10" з сім карткою та зарядним пристроєм, чорну шкіряну планшетку "Хуго Босс", барсетку чорного кольору, гроші у сумі 1500 грн., та 50 доларів США, що еквівалентно Національній валюті України 400 грн., часи наручні "ROYAL", флеш карту, безпровідний блютус для мобільного телефону, зарплатну та кредитні картки "Приватбанк", пенсійну картку "Ощадбанк", а також, три комплекти ключів, різні документи на ім'я ОСОБА_7, які не представляли для останнього матеріальної цінності, спричинивши потерпілому шкоду на загальну суму 4688 грн. З місця скоєння злочину ОСОБА_6 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 16 липня 2013 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_6, перекваліфікувавши дії останнього на ч. 1 ст. 193 КК України. На думку захисту, суд, постановляючи вирок, порушив вимоги ст. 62 Конституції України. Вказує, що суди не мотивували у вироку та ухвалі, чому відкидають показання ОСОБА_6, а приймають до уваги показання потерпілого та свідків по справі, які фактично містять припущення про скоєння крадіжки. Зазначає, що судом не встановлено ніяких даних, які б вказували на вину ОСОБА_6 у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав судові рішення законними та обґрунтованими, тому просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України відповідають фактичним обставинам справи, викладеним у вироку, та підтверджені сукупністю перевірених у судовому засіданні доказів, зокрема: показаннями потерпілого та свідків, заявою потерпілого ОСОБА_7 (а.с.8), протоколом огляду місця події з фототаблицями до нього (а.с. 26-27, 28-31), явкою з повинною написаною власноруч ОСОБА_6 (а.с. 51), та протоколами допиту ОСОБА_6 в якості підозрюваного та обвинуваченого (а.с.58-59, 68-70, 79-80), а також іншими матеріалами справи, достовірність яких не викликала сумніву при їх перегляді судом касаційної інстанції, з яких вбачається, що він скоїв крадіжку майна саме з квартири потерпілого.

Об'єктивність оцінки наведених у вироку доказів було ретельно перевірено апеляційним судом з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства. При цьому порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів, апеляційним судом не встановлено, з цим висновком погоджується касаційна інстанція.

А тому, аналіз зібраних по справі доказів дає підстави касаційному суду зробити висновок про правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК України та відсутність підстав для їх перекваліфікації на ч. 1 ст. 193 КК України, як про це просить захисник.

Також, у судовому засіданні були перевірені показання ОСОБА_6 про те, що він не скоював крадіжки чужого майна, та обґрунтовано визнані неспроможними і такими, що надані з метою уникнути кримінальної відповідальності за фактично скоєне, що знайшло своє відображення у вироку.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд не допустив порушень закону і правильно прийняв рішення про залишення вироку місцевого суду без зміни, а апеляції засудженого - без задоволення, навівши в ухвалі у відповідності до вимог ст. 377 КПК України ґрунтовні мотиви з приводу безпідставності доводів, наведених засудженим. Підстав вважати, що судові інстанції допустили упередженість чи необ'єктивність при розгляді справи, немає.

Дотримався суд вимог закону і при призначенні засудженому ОСОБА_6 покарання, яке відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даним про його особу та є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів, у відповідності до вимог ст. 65 КК України.

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні та оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину, колегія суддів не вбачає.

Оскільки, кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону не допущено, то касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та пунктами 11, 15 "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів, -

касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 16 липня 2013 року щодо ОСОБА_6, засудженого за ч. 3 ст. 185 КК України, залишити без зміни.