Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А., суддів Колесниченка В.М., Кравченка С.І., за участю прокурора Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні 13 березня 2014 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 5 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 23 травня 2013 року.

Цим вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово судимого, останній раз за ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) на 1 рік позбавлення волі, засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_6, судові рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржуються.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 23 травня 2013 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він 14 вересня 2012 року о 22 год. за попередньою змовою з ОСОБА_6 з метою незаконного заволодіння чужим майном проникли у домогосподарство ОСОБА_7, де, використовуючи маски на обличчях та газовий пістолет вчинили розбійний напад на нього, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, завдали йому удари газовим пістолетом по голові, спричинивши тілесні ушкодження. та намагалися Заволодіти майном ОСОБА_7 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не вдалось, оскільки потерпілий учинив активний опір.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, неправильну кваліфікацію його дій, порушення кримінально-процесуального закону, недозволені методи ведення слідства, психологічний тиск. Стверджує, що вони прийшли до потерпілого з метою вияснити стосунки у зв'язку з недоплатою останнім грошей ОСОБА_6 за виконану роботу; про наявність у ОСОБА_6 пістолета він не знав; самостійно він ударів не завдавав, а навпаки втратив свідомість внаслідок побиття з боку потерпілого. Вважає, що його дії слід кваліфікувати як хуліганство. Указує, що характеризується задовільно, має на утриманні неповнолітніх дітей, що безпідставно не взято судом до уваги. Просить змінити судові рішення, перекваліфікувати його дії на ст. 296 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав судові рішення законними, обґрунтованими і просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на сукупності зібраних у справі і ретельно досліджених судом доказах, і є правильним. Зокрема, його власні визнавальні показаннях під час досудового слідства, показання засудженого ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_7, які підтверджуються іншими доказами, свідчать про те, що засуджені, будучи обізнаними про наявність грошей у будинку, використовуючи маски та газовий пістолет, у нічну пору доби проникли на територію домоволодіння потерпілого саме з метою розбійного нападу.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_5 кваліфіковано правильно.

Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон, не виявлено.

Твердження у касаційній скарзі засудженого про те, що до нього застосовувалися незаконні методи ведення слідства, внаслідок чого він нібито вимушений був себе обмовити, судом перевірялися і не знайшли підтвердження. Постановою слідчого Охтирської міжрайонної прокуратури, яка не оскаржувалась засудженими, закрито кримінальне провадження за відсутністю в діях працівників Охтирського МВ УМВС України в Сумській області складу злочину за ст. 365 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягнули безумовне скасування судових рішень, не встановлено.

Покарання ОСОБА_5 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням обставин, на які він посилається у скарзі, та є обґрунтованим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування на ст. 69 КК України не вбачається.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Наведені засудженим в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, у тому числі щодо допущених на їх думку слідством та судом істотних порушень кримінально-процесуального закону, належним чином перевірено й спростовано.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 (4651-17) року, колегія суддів

Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 5 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 23 травня 2013 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, його касаційну скаргу - без задоволення.