5-989км14 Про умисне вбивство, скоєне на ґрунті особистих неприязних стосунків, що виникли раптово - 11.03.2014 Прийняття

розглянула 11 березня 2014 року у м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою останнього на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2011 року.

Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., неодноразово судимого, останній раз - 15.06.2007 за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України на 2 роки 3 місяці позбавлення волі, звільненого 14.08.2008 після відбуття покарання, громадянина України, за ч. 1 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі.

Згідно вироку, ОСОБА_1 25.01.2009, приблизно о 21:00, знаходячись на пасажирському місці в кабіні вантажного автомобіля "Volvo-VVN" на автостоянці на вулиці Нижньодніпровській, 7 в смт. Ювілейному Дніпропетровської області, під час бійки з водієм вказаного транспортного засобу ОСОБА_2 на ґрунті особистих неприязних стосунків, що виникли раптово, умисно вбив останнього, завдавши йому не менше 10 ударів по голові невстановленою металевою "монтировкою".

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на однобічність й неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, та недоведеність його вини в умисному вбивстві, просить скасувати судові рішення, а справу направити на нове розслідування або новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою скаргу, думку прокурора про необхідність залишення оскаржених рішень без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції й перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, не підлягають, а неповнота досудового та судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, чим обґрунтовується касаційна скарга засудженого в даній справі, сама по собі, згідно ст. 367 КПК України 1960 року, є підставою для скасування чи зміни відповідних судових рішень в апеляційному порядку.

Твердження засудженого про недоведеність його вини в умисному вбивстві є безпідставними, оскільки протилежні висновки суду в цій частині ґрунтуються, у відповідності до вимог ст. 323 КПК України 1960 року, на неупередженій оцінці безпосередньо досліджених ним доказів та на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Такі висновки відповідають явці з повинною ОСОБА_1 від 03.09.2009 в якій він власноручно виклав обставини скоєння даного злочину; даним протоколу відтворення обстановки і обставин подій від 03.09.2009 під час проведення якого ОСОБА_1 в присутності понятих та експерта СМЕ розповів та показав як вбив потерпілого; показанням свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які впізнали ОСОБА_1 як чоловіка, який в ніч на 24.01.2009 приїжджав разом з ОСОБА_2 на базу ВАТ НПП "Агрокомплект"; висновку експерта про те, що клітини середнього слою епідерміса, виявлені в піднігтьовому вмісті руки ОСОБА_2 та слина з недопалків, виявлених в кабіні вантажівки можуть походити від ОСОБА_1; висновкам судово-медичних експертиз.

Ці висновки місцевого суду обґрунтовано визнані апеляційним судом такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Доводи засудженого про неправильну кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 115 КК України є безпідставними, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність умислу у ОСОБА_1 на вчинення вбивства та відсутність підстав до застосування положень ст. 36 КК України щодо необхідної оборони.

Як правильно встановив суд, мотивом убивства був конфлікт, який виник раптово між засудженим і потерпілим та перейшов у бійку.

З висновку судово-медичної експертизи вбачається, що ОСОБА_2 помер за 4-5 днів перед дослідженням його трупу в морзі, яке відбулось 30.01.2009. Отже, усупереч твердженню засудженого в касаційній скарзі, цей висновок експертизи відповідає встановленій судом та зазначеній у вироку даті настання смерті потерпілого.

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_2, правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 115 КК України та призначив покарання з дотриманням загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, яке є справедливим.

Апеляційний суд розглянув справу у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону та, у відповідності до положень ст. 377 КПК України вмотивувавши свої висновки, обґрунтовано залишив без зміни рішення суду першої інстанції.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, при розгляді даної справи не було допущено.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394- 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційну скаргу останнього - без задоволення.