2а-6468/12/2670 Про визнання незаконним розпорядження виконавчого органу про встановлення мораторію на розміщення зовнішньої реклами - 28.11.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2012 року у справі за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконним розпорядження від 29.12.2011 року № 2527, зобов'язання вчинити певні дії, -

Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 (далі -позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконним розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 2527 від 29.12.2011 року (ra2527017-11) «Про встановлення мораторію на розміщення зовнішньої реклами в місті Києві».

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 16.07.2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

29.12.2011 року виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято розпорядження № 2527 (ra2527017-11) «Про встановлення мораторію на розміщення зовнішньої реклами в місті Києві». Даним розпорядженням в місті Києві з 01.01.2012 року до 01.08.2012 року встановлено мораторій на прийом заяв про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та видачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами, окрім таких видів рекламних засобів: тумби, об'ємно-просторові конструкції, що стоять окремо, та рекламні вивіски, написи на будинку (будівлі), споруді.

Оскільки позивач є суб'єктом підприємницької діяльності, що займається рекламною діяльністю та є учасником правовідносин, у яких застосовується оскаржуване розпорядження, то просив суд скасувати дане розпорядження.

Протягом 2012 року позивач неодноразово звертався до Головного управління КМДА з питань реклами щодо надання дозволів на розміщення реклами у м. Києві, і листами від 24.02.12 року № 066-774/ГУ та 29.02.2012 року № 066-875/ГУ йому було відмовлено з посиланням на запроваджений оскаржуваним розпорядженням мораторій.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави вважати, що відповідач, під час прийняття оскаржуваного рішення діяв поза межами своєї компетенції, а також те, що оскаржуване розпорядження розраховане на конкретно визначене застосування.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими доводами суду першої інстанції та звертає увагу на наступне.

Відповідно до підпункту 13 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать - власні (самоврядні) повноваження - надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, повноваження щодо встановлення порядку надання дозволів на розміщення реклами належать виконавчим органам сільських, селищних, міських рад, в даному випадку, виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

В даному випадку застосування такого заходу як мораторій на розміщення зовнішньої реклами викликаний необхідністю виконання Україною як Приймаючою країною та Києвом як Приймаючим містом зобов'язань, взятих не себе у зв'язку з проведенням чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції розробляють і затверджують в установленому порядку відповідні регіональні та міські програми з підготовки та проведення чемпіонату.

Відповідно до Угоди з Приймаючим містом фінального турніру чемпіонату Європи 2010 -2012 року з футболу, затвердженої рішення Київської міської ради від 08.02.2007 року № 61/722 (ra0061023-07) - 3.1. Київ, як Приймаюче місто взяв на себе зобов'язання надати УЄФА і комерційним партнерам першочергове і ексклюзивне право на використання рекламних площ в місті (які належать Приймаючому місту) для реклами, яка пов'язана з турніром.

Оскільки перелік таких місць ні станом на час підписання Угоди, ні станом на час прийняття оскаржуваного розпорядження не визначений, то вказане першочергове і ексклюзивне право стосується будь-яких рекламних площ у м. Києві, що викликало необхідність запровадити мораторій на розміщення зовнішньої реклами не у конкретно визначених місцях, а в цілому у м. Києві.

Термін запровадження мораторію - з 01.01.2012 року по 01.08.2012 року - відповідає гарантійному договору № 19, підписаному протягом стадії торгів, Договору міста - проведення, а також Комерційній вимозі, згідно яких м. Київ передав Торгівельним партнерам ексклюзивне та першочергове право на отримання рекламного місяця на період шість місяців до початку першого матчу УЄФА ЄВРО 2012 і один місяць після завершення останнього матчу УЄФА ЄВРО 2012, згідно оприлюдненого на сайті КМДА листа УЄФА.

Що стосується доводів позивача про те, що оскаржуване розпорядження носить нормативно-правовий характер, у зв'язку з чим на нього мають розповсюджуватися вимоги щодо реєстрації в органах юстиції, то колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з ними з огляду на наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.

Згідно ст. 3 Закону дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям, в тому числі, актів, що містять індивідуально-конкретні приписи, за винятком актів, у яких одночасно містяться нормативні та індивідуально-конкретні приписи.

Оскаржуване розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 2527 (ra2527017-11) «Про встановлення мораторію на розміщення зовнішньої реклами в місті Києві» від 29.12.2011 року в контексті ст. 1 Закону є регуляторним актом, проте, на нього дія Закону не розповсюджується, оскільки він містить індивідуально-конкретний припис.

Запровадження мораторію на прийом заяв про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та видачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами вжито на виконання взятих на себе м. Києвом зобов'язань як Приймаючого міста ЄВРО 2012, тобто, викликане обставинами разового характеру і діє протягом чітко визначеного терміну.

Прийняття оскаржуваного розпорядження не пов'язане з реалізацією відповідачем повноважень, спрямованих на правове регулювання господарських відносин та встановлення правил регулювання діяльності на ринку реклами в цілому.

Відповідно до п. 1.4 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року № 34/5 (z0381-05) , нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване розпорядження не може бути визнане таким, що в цілому відповідає вказаному визначенню, оскільки воно не містить норми права, а містить індивідуальний припис, розрахований на конкретно визначене застосування.

Згідно змісту позову безпосередньо прав та інтересів позивача стосується п. 1 оскаржуваного розпорядження, оскільки з посиланням на нього позивачу не видають дозвіл на розміщення реклами.

В той же час, п. 2 та 3 розпорядження стосуються встановлення нових рекламних засобів, на які отримано дозволи, та стягнення за них плати протягом періоду з 01.01.2012 року до 01.08.2012 року, і жодним чином прав та інтересів позивача не стосуються.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи позивача, якими обґрунтовувались позовні вимоги, спростовані матеріалами справи.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.