Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Франтовської Т.І., Тельнікової І.Г.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

розглянула в судовому засіданні 6 березня 2014 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 12 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 27 вересня 2013 року.

Старшим слідчім СВ Миколаївського РВ ГУ МВС України в Львівській області Охабською І.Я. 24 вересня 2012 року винесено постанову про закриття справи, порушеної за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України в редакції 1960 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого слідчого СВ Миколаївського РВ ГУ МВС України в Львівській області Охабської І.Я. від 24 вересня 2012 року про закриття кримінальної справи, порушеної за фактом вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 12 липня 2013 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову старшого слідчого СВ Миколаївського РВ ГУ МВС України в Львівській області Охабської І.Я. від 24 вересня 2012 року про закриття кримінальної справи залишено без зміни та зазначено, що постанова про закриття кримінальної справи порушеної за фактом вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України є обґрунтованою та законною, а досудове слідство по справі проведено повно та всебічно.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27 вересня 2013 року постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 12 липня 2013 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду його скарги на постанову слідчого про закриття кримінальної справи, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України в редакції 1960 року, належним чином не перевірили доводи скарги стосовно фактичних обставин справи, а також виконання слідчим вимог ст. ст. 22, 67 КПК України в редакції 1960 року.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Таргонія О.В., який вважав, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови в касаційному порядку є істотні порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає оскаржувані ОСОБА_1 судові рішення, якими постанова старшого слідчого СВ Миколаївського РВ ГУ МВС України в Львівській області Охабської І.Я. від 24 вересня 2012 року про закриття кримінальної справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України в редакції 1960 року, порушеної за фактом вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України залишена без зміни, є законними і обґрунтованими.

Згідно із ст. 236-6 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінальної справи, суд повинен витребувати справу, ознайомитися з нею, при необхідності заслухати пояснення особи, яка подала скаргу, і, в залежності від установленого, прийняти рішення про залишення скарги без задоволення, чи скасування такої постанови та направлення справи прокурору для відновлення слідства або дізнання.

Суд першої інстанції дослідивши матеріали кримінальної справи, порушеної за фактом вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, дійшов висновку про те, що органом досудового слідства під час закриття кримінальної справи було дотримано вимоги ст.ст. 213, 214 КПК України в редакції 1960 року.

При цьому суд оцінює матеріали за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як убачається із матеріалів справи, таких вимог закону суд першої інстанції дотримався, перевірив доводи скарги ОСОБА_1, заслухав думку прокурора, думку скаржника ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_3, ознайомився з матеріалами кримінальної справи, перевірив дотримання слідчим вимог ст. 214 КПК України в редакції 1960 року при прийняті слідчим рішення про закриття кримінальної справи.

Суд першої інстанції зазначив, що прийнявши рішення про закриття кримінальної справи слідчий прийшов до висновку про відсутність в ході проведення досудового слідства об'єктивних ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодилася апеляційна інстанція, дійшов правильного висновку про законність та обґрунтованість постанови старшого слідчого СВ Миколаївського РВ ГУ МВС України в Львівській області Охабської І.Я. від 24 вересня 2012 року про закриття кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, оскільки слідчим було досліджено всі обставини справи та дана оцінка висновкам експертизи № 335 від 23 квітня 2012 року, показанням ОСОБА_1, ОСОБА_4, висновкам судових автотехнічних експертиз № 1/262 від 25 травня 2012 року, № 1/260 від 30 липня 2012 року, висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 1/261 від 6 липня 2012 року, висновку судової автотехнічної експертизи № 1/445 від 9 серпня 2012 року.

Будь яких даних про порушення судами норм кримінально-процесуального закону під час розгляду скарги ОСОБА_1 на оскаржувану постанову про закриття кримінальної справи, колегією суддів не встановлено.

Викладені у касаційній скарзі ОСОБА_1 доводи є аналогічні доводам, які останній зазначав у скарзі на постанову про закриття кримінальної справи та в поданій апеляції на постанову суду першої інстанції, і його доводи були ретельно перевірені судами першої та апеляційної інстанцій, які дійшли обґрунтованого висновку про їх безпідставність та з таким висновком погоджується і колегія суддів касаційного суду.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України в редакції 1960 року.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не допущено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 не вбачається.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України в редакції 1960 року та розділом ХІ Перехідних положень КПК (4651-17) України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 12 липня 2013 року прийнятої за результатом розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ Миколаївського РВ ГУ МВС України в Львівській області Охабської І.Я. від 24 вересня 2012 року про закриття кримінальної справи та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 27 вересня 2013 року залишити без зміни.