Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Зубара В.В., суддів: Романець Л.А., Матієк Т.В., з участю прокурора Лисого С.Л., розглянула в судовому засіданні у м. Києві 04 березня 2014 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду Харківської області від 18 листопада 2013 року щодо ОСОБА_5.

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2012 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 307 КК України в редакції Закону від 06 жовтня 2011 року із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки та покладено обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути із ОСОБА_5 в доход НДЕКЦ при ГУ МВС України у Харківській області судові витрати за проведення хімічних експертиз у сумі 3466 грн 28 к.

Питання про долю речових доказів вирішено у відповідності із ст. 81 КПК України 1960 року.

Як визнав встановленим суд, ОСОБА_5 на початку жовтня 2009 року, в будинку АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, виявив у двох сумках, які були йому передані у квітні 2009 року знайомим на зберігання наркотичний засіб - трамадол у капсулах червоно-білого кольору у розмірі 133 762 штуки, загальною масою 3962,9184 г, який в подальшому незаконно зберігав та незаконно перевозив з метою збуту, що є особливо великим розміром.

08 жовтня 2009 року о 12 год, ОСОБА_5 з метою збуту на власному автомобілі Mitsybishi Pajero державний номер НОМЕР_1 незаконно перевіз 10000 капсул наркотичного засобу - трамадол загальною вагою 313,6 г, що є особливо великим розміром до перехрестя АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 і попросив раніше знайомого працівника фірми, де він являвся засновником - ОСОБА_8 за грошову винагороду передати посилку третім особам, не вказуючи при цьому про вміст сумок, але 22 жовтня 2009 року о 15 год 30 хв співробітники УСБУ в Харківській області в приміщенні ТОВ "Пошто-грузовий кур'єр" виявили та вилучили даний наркотичний засіб.

Крім того, 13 жовтня 2009 року о 13 год ОСОБА_5 умисно, повторно незаконно перевіз 3672 капсул наркотичного засобу - трамадол, загальною вагою 99,5315 г до АДРЕСА_4, де о 13 год 30 хв незаконно збув 2000 капсул вказаного наркотичного засобу, вагою 50,8 г, ОСОБА_9, що є особливо великим розміром.

Цього ж дня, о 15 год ОСОБА_5 був затриманий працівниками УСБУ в Харківській області, які виявили і вилучили у нього 1762 капсул наркотичного засобу - трамадол, загальною вагою 48,7313 г, а о 20 год у АДРЕСА_1, він добровільно видав 120000 капсул наркотичного засобу - трамадол, загальною вагою 3549,7871 г; психотропну речовину - амфетамін, вагою 36,9046 г, 1924 таблетки, у склад яких входить особливо небезпечна психотропна речовина MDMA, загальною вагою 22,9474 г, які останній незаконно зберігав з моменту їх виявлення з жовтня 2009 року.

Вироком Апеляційного суду Харківської області від 18 листопада 2013 року, вирок Київського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2012 року щодо ОСОБА_5 в частині призначеного покарання скасовано та постановлено свій вирок, яким ОСОБА_5 визнано винним та призначено покарання за ч.3 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до вступу вироку у законну силу змінено з підписки про невиїзд на утримання під вартою.

Постановлено строк покарання рахувати з 18 листопада 2013 року, в строк відбуття покарання зарахувати час перебування під вартою з 13 жовтня 2009 року по 20 жовтня 2009 року, а також з 21 жовтня 2009 року по 03 лютого 2010 року.

В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 просить змінити вирок апеляційного суду та призначити йому покарання із застосуванням положень статей 69, 75 КК України.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі.

Також зазначає, що при призначенні покарання судом не враховано ряд пом'якшуючих обставин, зокрема, визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні неповнолітніх дітей та наявність тяжких захворювань.

Доводи, викладені у касаційній скарзі захисника ОСОБА_6 є аналогічними за змістом з касаційною скаргою засудженого.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив касаційні скарги засудженого та його захисника задовольнити частково, вирок змінити, вказавши редакцію статті Закону, що інкримінують засудженому, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засудженого та його захисника підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 395 КПК України 1960 року касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.

Згідно статей 370- 372 КПК України 1960 року предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

У відповідності із ч.1 ст. 323 КПК України 1960 року вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Вирок повинен складатися з трьох частин - вступної, мотивувальної і резолютивної (ст. 332 КПК України 1960 року).

Згідно з ч.1 ст. 334 КПК України 1960 року мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Резолютивна частина вироку є заключною частиною єдиного документа суду (вироку) і повинна логічно випливати з попередніх його частин.

Як вбачається з вироку місцевого суду дії засудженого кваліфіковано як незаконне зберігання і перевезення наркотичного засобу в особливо великому розмірі з метою збуту, а також незаконне перевезення і збут наркотичного засобу в особливо великому розмірі вчинений повторно.

Згідно резолютивної частини вироку апеляційного суду, вирок місцевого суду скасовано в частині призначеного покарання. Разом з тим, з мотивувальної частини видно, що апеляційний суд додатково кваліфікував дії засудженого по епізоду виявлення ним у жовтні 2009 року наркотичного засобу як незаконне придбання, а саме в період часу з 14 серпня по 13 жовтня 2009 року .

Враховуючи наведене, обсяг обвинувачення засудженому було збільшено, а вирок місцевого суду скасовано не лише в частині призначеного покарання, що призвело до невідповідності резолютивної частини вироку - мотивувальній.

Таким чином, невідповідність резолютивної частини вироку суду мотивувальній частині робить його незаконним, що є неприпустимим (ст. 323 КПК України 1960 року).

Вказані порушення суду апеляційної інстанції є істотними, у зв'язку із чим вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

Під час нового розгляду справи, суду апеляційної інстанції необхідно з'ясувати всі обставини по справі, повною мірою врахувати доводи викладені у скаргах засудженого та його захисника, зокрема, щодо міри призначеного покарання засудженому, та постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та пунктами 11, 15 Розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

В порядку ст. 395 КПК України 1960 року вирок Апеляційного суду Харківської області від 18 листопада 2013 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

З оригіналом згідно: суддя Романець Л.А.