5-932км14 Про хуліганство та розбій, скоєні групою осіб у стані алкогольного сп'яніння - 04.03.2014 Прийняття

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 4 березня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, на вирок Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2013 року.

Вироком Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 січня 2013 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, раніше не судиму засуджено за:

ч. 2 ст. 296 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

ч. 4 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 25 квітня 2013 року вирок місцевого суду залишено без змін.

За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 26 травня 2009 року, приблизно о 22 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, вчинили хуліганство щодо ОСОБА_7, висловлюючись на його адресу нецензурною лайкою та наносячи останньому удари руками і ногами по голові та тулубу, заподіяли останньому тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я.

Крім того, ОСОБА_1 26 травня 2009 року, приблизно о 22 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, вчинили розбійний напад на ОСОБА_7 та заволоділи майном потерпілого на загальну суму 286 грн., заподіявши при цьому потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі захисник посилаючись на неповноту та однобічність досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення права ОСОБА_1 на захист, просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_1 Вважає недоведеним обвинувачення за ч. 4 ст. 187 КК України та ставить питання про закриття справи в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України. Одночасно ставить питання про зміну постановлених судових рішень щодо ОСОБА_1 в частині призначеного їй покарання у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої, внаслідок суворості.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив залишити касаційну скаргу захисника без задоволення, а судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із справи, ОСОБА_1 в судовому засіданні вини своєї у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_7 та заволоділи майном потерпілого за попередньою змовою із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та заподіяні при цьому потерпілому тяжких тілесних ушкоджень не визнавала, пояснювала, що вона намагалася перешкодити побиттю потерпілого. На обґрунтування своїх доводів наводила відповідні аргументи, а також просила дослідити відповідні докази.

Зокрема, захисник ОСОБА_1 неодноразово просив допитати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які засуджені за вчинення злочину щодо ОСОБА_7 вироком Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 8 жовтня 2009 року (т.2 а.с. 168 ).

Відповідно до ст. 161 і ч. 3 ст. 253 КПК України суд вправі був відмовити підсудному у задоволенні таких клопотань лише в разі, якщо докази, які пропонувалося дослідити, є неналежними чи недопустимими. Однак, суд відмовив у задоволенні клопотання про допит ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, не пославшись на будь - яку передбачену законом підставу. Тим самим суд порушив право підсудної на захист, передбачене п. 4 ст. 263 КПК України.

Згідно зі статтями 323, 334 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів. У цій частині вироку наводяться докази, на яких ґрунтується висновок суду, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази. Зокрема, суд у мотивувальній частині вироку повинен брати до уваги і ставлення підсудного до пред'явленого обвинувачення, дати оцінку доводів, на які той послався на свій захист.

Ці вимоги закону судом виконано не було, доводи ОСОБА_1 про невинуватість у вчиненні злочину, а також правові позиції, на яких вона та її захисник наполягали, залишилися не спростованими.

Зазначені порушення вимог закону є істотними.

На порушення вимог ст. 377 КПК України колегія суддів апеляційного суду, залишаючи апеляцію захисника без задоволення, в достатній мірі не зазначила підстав, з яких її визнано необґрунтованою.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, захисник в апеляції ставив питання про скасування вироку суду в зв'язку із численними порушеннями норм кримінально-процесуального законодавства, про що у своїй апеляційній скарзі навів відповідні міркування.

Апеляційний суд зазначені порушення залишив поза увагою.

Таким чином, апеляційний суд при розгляді та вирішенні справи в апеляційному порядку істотно порушив вимоги кримінально-процесуального законодавства, у зв'язку з чим його ухвалу належить скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді належить виконати всі вимоги чинного законодавства, ретельно перевірити доводи, які містяться в апеляції, у тому числі, якщо для того будуть підстави, і шляхом проведення судового слідства, та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України (1960), п. 15 розділу XI Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу захисника задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2013 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.