Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Квасневської Н.Д.

суддів Бех М.О., Пойди М.Ф.

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Свердловського міського суду Луганської області від 11 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 31 січня 2014 року щодо нього,

Вироком Свердловського міського суду Луганської області від 11 жовтня 2013 року засуджено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого, за ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 2066 грн. 64 коп. судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 31 січня 2014 року вирок залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що він в період з 29 грудня 2011 року по 15 квітня 2012 року, в складі організованої групи до якої увійшли дві особи громадян Російської Федерації та особа, матеріали, щодо якої виділені в окреме провадження на території Луганської області, за обставин, детально описаних у вироку суду, вчинив ряд крадіжок в тому числі поєднане з проникненням у житло, в особливо великих розмірах в наслідок яких: потерпілій ОСОБА_3 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 75738 грн. 5 коп.; потерпілій ОСОБА_4 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 357810 грн.; потерпілій ОСОБА_5 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 6455 грн. 6 коп.; потерпілому ОСОБА_6 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 408930 грн.; потерпілому ОСОБА_7 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 36657 грн.; потерпілій ОСОБА_8 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 18642 грн. 7 коп.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень з підстав їх необгрунтованості в частині призначеного покарання. Вважає, що суди залишили поза увагою пом'якшуючі покарання обставини, які на його думку, є підставою для застосування ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги та долучені до неї копії судових рішень, судова колегія прийшла до висновку про необхідність відмовити у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій не оспорюються в касаційній скарзі.

Як убачається зі змісту вироку, суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, урахував тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України класифікується як особливо тяжке, дані про особу засудженого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, визнав обставиною, що пом'якшує покарання - щире каяття, його неповнолітній вік, але не визнав такою обставиною активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, оскільки засуджений тривалий час переховувався від слідства, знаходився у розшуку, а також визнав відсутність обставин, що обтяжують покарання, та призначив покарання із застосуванням ст. 69 КК України - тобто нижче мінімальної межі, встановленої санкцією ч. 5 ст. 185 КК України. Підстав для звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України немає.

З касаційної скарги та доданих до неї судових рішень підстав для задоволення скарги не вбачається, тому підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого немає.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Свердловського міського суду Луганської області від 11 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 31 січня 2014 року щодо нього.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.