Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Лагнюка М. М.,

суддів: Літвінова Є. В., Суржка А. В.

з участю прокурора Волошиної Т. Г.

розглянула в судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 15 лютого 2013 року стосовно ОСОБА_1,

Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 15 лютого 2013 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого : 19.04.2004 року Волноваським районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, 70 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі. Звільнився 11.10.2006 року умовно-достроково на один рік 3 місяці 8 днів, засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік та покладено на нього обов'язки, передбачені пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Вироком вирішено питання щодо речових доказів.

В апеляційному порядку вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 не переглядався.

За вироком суду ОСОБА_1 07 жовтня 2012 року приблизно о

13 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи повторно, переслідуючи мету особистого збагачення і власної наживи, прийшов до подвір'я за адресою: АДРЕСА_1, що належить громадянці ОСОБА_2, де шляхом вільного доступу таємно викрав 4 чавунні труби довжиною по 1.5 м, вартістю 1200 грн., садову тачку вартістю 132 грн., після чого через незачинені двері проник в приміщення сараю у дворі вказаного двору, звідки таємно викрав 2 алюмінієвих молочних бідона ємністю 40 л за ціною 300 грн. за один, загальною вартістю 600 грн., які належать ОСОБА_2, після чого з викраденим, перевізши на садовій тачці, з місця скоєння злочину зник, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1932 гривні.

У касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи фактичні обставини справи, доведеність вини засудженого у скоєному та правильність кваліфікації його дій, просить вирок скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок м'якості. Свої доводи обґрунтовує тим, що суд при призначенні покарання ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 65 КК України повною мірою не врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_1 злочину, дані, що характеризують його особу та обставини, що обтяжують покарання. Так, не враховано, що засуджений раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, не працює та заходів для працевлаштування не вживає, а також те, що останній вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка не підтримала касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області та просила судові рішення стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильності кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185 КК України підтверджуються дослідженими та належно оціненими судом доказами і касатором не оскаржуються.

Щодо доводів касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок м'якості, то вони є необґрунтованими.

Так, відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та

попередження нових злочинів. При цьому, суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Положеннями ст. 75 КК України передбачено звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, якщо суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Ці вимоги закону судом виконані.

Як убачається з матеріалів справи, суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, який за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом "синдром залежності від алкоголю", раніше судимий, визнав свою вину та щиро розкаявся. Також судом враховано обставиною, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Окрім того, суд прийняв до уваги позицію потерпілої

ОСОБА_2, яка просила суд при обранні міри покарання суворо не карати ОСОБА_1

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає, що саме таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги прокурора.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду при розгляді справи постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення колегією суддів не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів,-

Касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області залишити без задоволення, а вирок Волноваського районного суду Донецької області від 15 лютого 2013 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни.