Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Наставного В. В., суддів Мороза М. А., Слинька С. С., за участю прокурора особи звільненої від кримінальної відповідальності захисника ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 лютого 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2013 року.

Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого року від 29 квітня 2013 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що судимостей не мав, звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, закрито у зв'язку зі зміною обстановки, а кримінальну справу щодо нього закрито.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався у тому, що він, обіймаючи посаду начальника Криворіжського факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (далі - КФ ДДУВС), будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, у невстановлений слідством день та час у службовому приміщенні навчального закладу, розташованого в 7-му м-ні Зарічному, 24 у м. Кривому Розі, виявив злочинну недбалість, несумлінно виконав свої службові обов'язки, а саме: не пересвідчившись у змісті наказу ректора щодо встановлення розміру щомісячної премії в розмірі 3 % від грошового забезпечення, унаслідок неуважності всупереч вимогам законів України Про оплату праці" (108/95-ВР) , "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (996-14) , "Про міліцію" (565-12) , п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (268-2006-п) , пунктів 2, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (1294-2007-п) , пункти 1.5, 2.15.5 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31 грудня 2007 року № 499 (z0205-08) , дав вказівку начальнику відділення-головному бухгалтеру відділення фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку щомісячно, починаючи з 01 березня 2009 року, нараховувати йому премію в розмірі від 150 % до 155 % від його грошового забезпечення. Після цього у період із 01 березня 2009 року по 31 грудня 2010 року, підписавши розрахункові відомості та розрахунки грошового забезпечення, незаконно отримав грошове забезпечення на загальну суму 142 605,35 грн, чим завдав матеріальних збитків навчальному закладу, які у 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімумів доходів громадян, що спричинило настання тяжких наслідків.

Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_5 також було пред'явлено обвинувачення у тому, що він у період із 01 січня по

31 грудня 2010 року за місцем служби у зв'язку з несумлінним ставленням до виконання своїх службових обов'язків виявив злочинну недбалість та всупереч вимогам Положення про Криворізький факультет Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, ст.ст. 23, 51, 57 Бюджетного Кодексу України і порядку надання платних послуг державними учбовими закладами, при наявності кошторисних асигнувань спеціального фонду легковажно здійснив незаконне покриття витрат спеціального фонду кошторису вказаного учбового закладу, пов'язаних з комунальними потребами та оплатою грошового забезпечення викладачам, грошовими коштами, які виділено із Державного бюджету та віднесено згідно затвердженого КФ ДДУВС кошторису до коштів загального фонду, що призначалися для покриття витрат, пов'язаних із навчанням осіб на бюджетній основі: розрахувавшись коштами загального фонду з комунальними закладами за споживані за цей період факультетом електроенергію, теплопостачання та водопостачання на загальну суму

73 283,26 грн та, оплативши за рахунок коштів загального фонду грошове забезпечення викладачам КФ ДДУВС у розмірі 89 363,60 грн, завдав матеріальних збитків державі на загальну суму 162 644,86 грн, що у 250 разів і більше перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що спричинило настання тяжких наслідків.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2013 року цю постанову районного суду було залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувані судові рішення у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотними порушеннями процесуального закону. При цьому він стверджує, що у суді не було законних підстав для застосування положень

ст. 48 КК України, а своє рішення суд належним чином не умотивував.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити, думку ОСОБА_5 та його захисника, які заперечували проти задоволення скарги та наполягали на залишенні оскаржуваних судових рішень без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Як убачається із оскаржуваних судових рішень, в ході судового розгляду справи судом було встановлено, що ОСОБА_5 вчинив злочин вперше та це протиправне діяння відноситься до злочинів середньої тяжкості, за місцем проживання та робити характеризується позитивно, має 30 років трудового стажу та негативний стан здоров'я.

Крім того, з матеріалів справи видно, що на момент розгляду справи судом першої інстанції, ОСОБА_5 було звільнено з органів внутрішніх справ на пенсію і він є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України.

На підставі наведеного суд першої інстанції прийняв рішення про необхідність звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки, але при цьому не обгрунтував належним чином свого рішення. Районний суд не навів у своїй постанові належних обгрунтувань яким чином зміни у житті ОСОБА_5 суттєво вплинули на зміну обстановки чи втрату ним суспільної небезпечності, з огляду на кваліфікацію вчиненого ним протиправного діяння та розміру завданої шкоди.

Ці порушення є істотними та тягнуть за собою скасування оскаржуваної постанови, при цьому з урахуванням того, що апеляційний суд не усунув наведених порушень, то його ухвала також підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду необхідно урахувати наведене у цій ухвалі і прийняти законне й обгрунтоване рішення з дотриманням вимог процесуального та матеріального законів.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2013 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.