5-852км14 Про вимагання та одержання хабара, скоєне начальником відділу соціально-побутової та психологічної служби виправного центру - 27.02.2014 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 27 лютого 2014 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 травня 2013 року.

Вироком Торезького міського суду Донецької області від 21 січня 2013 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією Ѕ особистого майна, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 2 роки та з позбавленням спеціального звання "капітан внутрішньої служби".

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він працюючи на посаді начальника відділу соціально-побутової та психологічної служби Кисилівського виправного центру № 125 м. Торез Донецької області, після прибуття засудженого ОСОБА_2 до виправного центру для відбування покарання, ознайомившись з його справою вирішив спонукати ОСОБА_2 до передачі йому хабара. В подальшому ОСОБА_1 використовуючи своє посадове положення, реалізуючи свій злочинний умисел у приватній бесіді став вимагати у засудженого ОСОБА_2 хабара в сумі 5000 гривень за сприяння та оформлення документів для позитивного вирішення питання про умовно-дострокове звільнення. При цьому попередив засудженого, що у разі відмови від дачі хабара йому буде винесене стягнення й він буде позбавлений можливості умовно-дострокового звільнення від призначеного покарання.

ОСОБА_2 побоюючись виконання даних погроз, дав свою згоду передати ОСОБА_1 хабара у сумі 4000 гривень. Після чого 17 квітня 2011 року ОСОБА_1 використовуючи своє посадове становище дав доручення начальнику відділу соціально виховної та психологічної роботи ОСОБА_5 підготувати документи про заохочення ОСОБА_2 за зразкову поведінку та добросовісне відношення до праці.

Після підготовки необхідних документів для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_1 узгодив позитивну характеристику на ОСОБА_2 та передав на затвердження начальнику Кисилівського центру № 125. Переконавшись, що документи на умовно-дострокове звільнення зібрані у повному обсязі та подання передано у Торезький міський суд ОСОБА_1 у приватній бесіді повідомив засудженому ОСОБА_2 про день розгляду подання Торезьким міським судом 20 травня 2011 року та повідомив про необхідність передачі йому хабара 20 травня 2011 року об 11 годині в обумовленому місці.

20 травня 2011 року приблизно об 11 годині у районі магазину "Арбат", розташованому напроти Кисилівського виправного центру № 125 ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 хабар у розмірі 4000 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 травня 2013 року вирок Торезького міського суду Донецької області від 21 січня 2013 року щодо ОСОБА_1 змінено.

Дії ОСОБА_1 перекваліфіковано з ч. 2 на ч. 1 ст. 368 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 750 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 12 750 грн.

У решті вирок суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Зокрема прокурор вказує на те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад злочину, передбачений ч.2 ст. 368 КК України. Крім того зазначає, що суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки викладеним в його апеляційній скарзі доводам щодо неправильного призначення додаткового покарання та перекваліфікувавши дії засудженого на ч. 1 ст. 368 КК України не вирішив питання щодо додаткового покарання, яке є обов'язковим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з постановленого по справі вироку суд першої інстанції визнав винним ОСОБА_1 у тому, що він одержав хабар поєднаний з його вимаганням.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку колегія суддів перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 прийшла до обґрунтованого висновку про відсутність достатніх доказів, які вказують на наявність в його діях такої кваліфікуючої ознаки як вимагання хабара.

Тому рішення апеляційного суду про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч. 2 на ч. 1 ст. 368 КК України є законним та обґрунтованим.

Разом із тим, відповідаючи на доводи апеляційної скарги прокурора з приводу неправильного призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю суд апеляційної інстанції припустився помилки. Так в ухвалі апеляційного суду зазначено, що у зв'язку з перекваліфікацією дій ОСОБА_1 на ч. 1 ст. 368 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується, в той час, як відповідно до санкції зазначеної вище частини статті Кримінального закону таке додаткове покарання є обов'язковим. Таким чином, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування кримінального закону, що є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи, що зазначені порушення вимог закону можуть бути усунуті під час апеляційного розгляду справи, то колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий апеляційний розгляд.