Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Наставного В.В., суддів Мороза М.А., Слинька С.С., за участю: прокурора Вергізової Л.А., представника цивільного відповідача ОСОБА_5

розглянула в судовому засіданні 27 лютого 2014 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою представника цивільного відповідача ПАТ "СК "АХА Страхування" ОСОБА_6 на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 вересня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 16 липня 2013 року щодо ОСОБА_7

Цим вироком

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з цивільного відповідача ПАТ "СК "АХА Страхування" на користь потерпілого ОСОБА_8 51 000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 2 500 грн. моральної шкоди; на користь потерпілої ОСОБА_9 2 889,17 грн.; за втрату працездатності одноразово 14 690,29 грн. і в подальшому щомісячно в розмірі мінімальної заробітної плати, розмір якої чинний на момент здійснення виплати в розмірі ліміту страхової відповідальності.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16 липня 2013 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_7 визнано винним і засуджено за те, що він 18 квітня 2010 року о 19 год. 40 хв., керуючи автомобілем на автодорозі Київ-Чоп поблизу с. Хоросне, порушив вимоги п.п. 1.5, 1.1.10, 12.1, 12.3, 13.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , не був уважним до дорожньої обстановки, не врахував дорожні умови, не вибрав безпечної швидкості, не дотримався бокового інтервалу, що призвело до втрати стійкості автомобіля, виїзд його за межі проїзної частини на праве узбіччя і перекидання, внаслідок чого пасажир ОСОБА_10 від отриманих тілесних ушкоджень померла, а пасажир ОСОБА_9 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ПАТ "СК "АХА Страхування" ОСОБА_6 посилається на істотні, на його думку, порушення кримінально-процесуального закону. Зазначає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 у частині відшкодування матеріальної шкоди не підтверджений відповідними документами. Стверджує, що на користь потерпілої ОСОБА_9 шкоду стягнуто повторно, оскільки ПАТ через ОСОБА_7 вже виплачено відповідну суму. Указує, що на момент настання страхового випадку потерпіла ОСОБА_9 була непрацюючою повнолітньою особою, студенткою, і нею не надано доказів ймовірного працевлаштування. Просить скасувати судові рішення в частині вирішення цивільного позову та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представника цивільного відповідача на підтримання скарги, думку прокурора, який вважав судові рішення законними та обґрунтованими і просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Доведеність винуватості ОСОБА_7 та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржується.

З матеріалів справи убачається, що цивільний позов вирішено відповідно до вимог закону, з урахуванням всіх обставин справи.

Так, задовольняючи цивільний позов ОСОБА_8 до ПАТ "Страхової компанії "АХА страхування" у розмірі 51 000 грн. матеріальної шкоди та 2500 моральної шкоди, суд обґрунтовано послався на те, що автомобіль "Санг Йонг Кейтрон" р.н. НОМЕР_1 був застрахований в ПАТ "СК "АХА Страхування", що підтверджується полісом обов'язкового добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 30.01.2010 року. Згідно вказаного полісу, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) становить 51 000 грн., що підлягає стягненню з відповідача. Вимога, що заявлена в частині відшкодування моральної шкоди, також підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 2 500 грн., оскільки відповідно до положень ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи; а також страховиком відшкодовується моральна шкода у встановленому судом розмірі, але не більше ніж 5 % ліміту, визначеного у пункті 9.3. статті 9 цього Закону, а тому така підлягає стягненню в розмірі 2 500 грн.

Вирішуючи питання про задоволення цивільного позову ОСОБА_9 до ПАТ "СК "АХА Страхування", суд виходив з того, що відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа. яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Оскільки потерпіла ОСОБА_9 на момент події ДТП була неповнолітньою, відповідно до ч. 1 ст. 1199 ЦК України, згідно з вимогами якої після досягнення потерпілим чотирнадцяти років (учнем - вісімнадцяти) юридична або фізична особа, яка завдала шкоди, зобов'язана відшкодувати потерпілому також шкоду, пов'язану з втратою або зменшенням його працездатності, виходячи з розміру встановленої законом мінімальної зарплати. Як встановлено в судовому засіданні, потерпіла ОСОБА_9 є студенткою 3-го курсу Національного лісотехнічного університету, денної форми навчання, згідно з висновком судово-медичної експертизи внаслідок ДТП їй заподіяно тяжкі тілесні ушкодження та визнано інвалідом другої групи. Отже, заподіяну її здоров'ю шкоду слід визначити виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент проведення виплати.

Враховуючи, що відповідальність ОСОБА_7 було застраховано відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) , то згідно положень ст.ст. 22-26 цього Закону, відшкодувати шкоду, пов'язану зі стійкою втратою працездатності, зобов'язаний страховик ПАТ "АХА Страхування" в межах ліміту страхової відповідальності.

Оскільки на момент постановлення вироку ПАТ "АХА "Страхування" відшкодовано ОСОБА_9 лише 6 089,84 грн. як допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, хоча втрата працездатності у зв'язку з визнанням її інвалідом ІІ групи, є стійкою. Тому суд першої інстанції визначив залишок страхового відшкодування у сумі 14 690,29 грн. та в подальшому щомісячно в розмірі мінімальної заробітної плати чинної на момент виплати, в межах ліміту страхової відповідальності, що підлягає стягненню з відповідача.

Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, яке б тягнуло безумовне скасування судових рішень, не встановлено.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції цивільного відповідача, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, і правильно визнав їх необґрунтованими. Ці доводи належним чином перевірено й спростовано.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 (4651-17) року, колегія суддів

Вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 вересня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 16 липня 2013 року щодо ОСОБА_7 в частині вирішення цивільного позову залишити без зміни, касаційну скаргу представника цивільного відповідача - без задоволення.