Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Міщенка С.М., суддів: Крещенка А.М., Сахна Р.І., за участю прокурора Опанасюка О.В., розглянула в судовому засіданні у м. Києві 25 лютого 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 16 липня 2013 року щодо ОСОБА_5

Вироком Любомльського районного суду Волинської області від 26 грудня 2012 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, судимого 12.03.2012 року Любомльським районним судом Волинської області за ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді 240 годин громадських робіт, засуджено за:

- ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 16 липня 2013 року зазначений вирок, за апеляцією засудженого, змінено в частині призначеного покарання та на підставі ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки. В решті вирок залишений без змін.

За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним у тому, що на початку жовтня 2011 року, точної дати не встановлено, близько 12 год., через незачинене вікно в підвальному приміщенні, проник в будинок АДРЕСА_1 звідки повторно таємно викрав мотокосу "Вайпер", вартістю 940 грн., чим завдав матеріальної шкоди ОСОБА_6 на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_5, 25.06.2013 року, близько 10 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_1 повторно таємно викрав мобільний телефон "Нокіа 1280", який належав ОСОБА_6, вартість якого згідно висновку експерта №144 від 26.09.2012 становить 148, 85 грн., чим завдав потерпілій збитків на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_5, на початку вересня 2012 року, точної дати не встановлено, знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_1 повторно таємно викрав велосипед "Акт", вартість якого згідно висновку експерта становить 274,40 грн., який належить ОСОБА_6, чим завдав їй матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_5, 12.09.2012 року, біля 22 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, через незачинене вікно в підвальному приміщенні, проник в будинок АДРЕСА_1 звідки намагався таємно викрасти гроші в сумі 800 грн. належних ОСОБА_6 Однак, ОСОБА_5 з причин, що не залежали від його волі не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, так як був затриманий працівниками міліції в середині приміщення будинку.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і направлення справи на новий апеляційний розгляд. Зазначає, що призначене судом покарання із застосуванням ст. 75 КК України не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні зазначених у вироку злочинів та правильність кваліфікації його дій за зазначеними у вироку законами в касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості злочину внаслідок його м'якості, не грунтуються на матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обгрунтовуючи висновок щодо звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням апеляційний суд правильно зазначив в ухвалі суду про наявність підстав для застосування ст. 75 КК України до засудженого ОСОБА_5, які не були враховані судом першої інстанції.

Відповідно до закону ст. 75 КК України може бути застосована в тому разі коли суд при призначенні покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що сама тяжкість вчинених злочинів та наявність обставини, яка обтяжує покарання, не можуть безумовно свідчити про неможливість виправлення винної особи в умовах без ізоляції від суспільства.

При цьому суд правильно врахував визнання вини засудженим у вчинених злочинах, а також сприяння у розкритті злочинів та повернення викраденого потерпілій, відсутність будь яких претензій до засудженого зі сторони потерпілої, яка не просила карати засудженого позбавленням волі. Крім того, за місцем проживання засуджений характеризується позитивно, на утриманні є неповнолітня дитина.

Таким чином, апеляційний суд, при звільненні ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, в повній мірі врахував тяжкість вчинених злочинів, особу винного, конкретні обставини справи і правильно дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, але за умови здійснення контролю за його поведінкою з боку кримінально-виконавчої інспекції.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги прокурора.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які б давали підстави для скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 не встановлено.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідних положень" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 16 липня 2013 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.