Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Широян Т.А.,

суддів Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

при секретарі Петрик В.В.

розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42012100050000001, за касаційною скаргою заступника прокурора Київської області на вирок Славутицького міського суду Київської області від 07 червня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 20 серпня 2013 року,

за участю прокурора - Піх Ю.Г., захисника - ОСОБА_1, засудженого - ОСОБА_2 Вироком Славутицького міського суду Київської області від 07 червня 2013 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості, засуджено за ч. 2 ст. 365 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 10200 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20 серпня 2013 року вирок суду щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він, обіймаючи посаду начальника Славутицького МВ ГУ МВС України в Київській області, будучи представником влади, 20 грудня 2012 року в службовому кабінеті № 304 Славутицького МВ ГУ МВС України в Київській області, в період часу з 15 годин 30 хвилин до 17 годин 30 хвилин, умисно, виходячи за межі наданих йому повноважень, наніс декілька ударів долонями рук потерпілому ОСОБА_3 в область скроні, чим спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження.

Крім того, ОСОБА_2, будучи службовою особою, в службовому кабінеті № 316 Славутицького МВ ГУ МВС України в Київській області, в період часу з 15 години 30 хвилин до 17 години 30 хвилин, виходячи за межі наданих повноважень, наніс потерпілому ОСОБА_4 2-3 удари кулаком в область голови та 1 удар кулаком в область живота, чим спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження.

В касаційній скарзі прокурор просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_2 судові рішення у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів та особі засудженого і справу направити на новий судовий розгляд. Зокрема, вказує на необґрунтоване застосування ст. 69 КК України та звертає увагу на те, що засуджений не позбавлений спеціального звання. Вказане було залишене поза увагою і судом апеляційної інстанції, а тому вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає ст. 419 КПК України.

На касаційну скаргу прокурора від засудженого ОСОБА_2 надійшли заперечення щодо її необґрунтованості.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, на часткову підтримку касаційної скарги прокурора з підстав, викладених у ній, але просив скасувати лише ухвалу суду і призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, засудженого та його захисника, які заперечували проти поданої касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

З підстав, передбачених ст. 69 КК України суд може призначити особі більш м'яке покарання, ніж передбачено законом.

Призначаючи ОСОБА_2 основне покарання із застосуванням ст. 69 КК України, та звільняючи його від додаткового покарання суд, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, послався на те, що засуджений у вчиненому розкаявся, активно сприяв слідству, добровільно відшкодував потерпілим завдану матеріальну шкоду, за місцем проживання характеризується позитивно, визнаний інвалідом 2 групи, є потерпілим від аварії на ЧАЕС, пенсіонер, на утриманні має 2-х неповнолітніх дітей

Всі ці обставини у сукупності суд визнав такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, позитивних даних про його особу та конкретних обставин справи.

Призначаючи ОСОБА_2 основне покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу, суд, у той же час, застосовуючи даний закон, звільнив його і від додаткового покарання, не вказавши від якого, хоча санкція ч. 2 ст. 365 КК України передбачає 2 види додаткових покарань, як обов'язкових. При цьому судом не дано належної оцінки тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину.

На ці обставини посилався у апеляційній скарзі прокурор, вказавши також на необхідність позбавлення ОСОБА_2 спеціального звання на підставі ст. 54 КК України.

Апеляційний суд належним чином доводи прокурора у апеляційній скарзі не спростував, а частину з яких (щодо необхідності позбавлення ОСОБА_2 спеціального звання відповідно до ст. 54 КК України) взагалі залишив без відповіді.

З огляду на наведене, ухвала не відповідає вимогам ст. 419 КПК України та підлягає скасуванню із призначенням нового апеляційного розгляду, під час якого слід усунути зазначені недоліки та постановити законне і обґрунтоване рішення.

При цьому колегія суддів вважає, що призначення ОСОБА_2 основного покарання та звільнення його від додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю за правилами ст. 69 КК України слід вважати м'яким.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ч. 2 ст. 376, 436- 438 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 20 серпня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвала є статочною і оскарженню не підлягає.