Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Квасневської Н.Д.

суддів Бех М.О., Пойди М.Ф.

розглянувши касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2014 року щодо них,

Вироком Подільського районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Петропавловськ, Камчатської області, Російської Федерації, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Подільського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

- за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 3 місяці позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року і остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця та мешканця м. Києва, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього виконання обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2014 року вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині призначеного їм покарання змінено. Ухвалено вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього виконання обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4, ч. 1 ст. 76 КК України. Ухвалено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року і остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць. В решті вирок суду залишений без змін.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнанні винними у тому, що вони, діючи за попередньою змовою між собою, в м. Києві по вул. Ярославській, таємно заволоділи належним ДП "Фуршет центр" майном, на загальну суму 781 гривень 95 копійок.

У касаційних скаргах засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 які є аналогічними за своїм змістом та вимогами, порушується питання про скасування судових рішень та закриття кримінального провадження за відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення. Обґрунтовуючи свої вимоги, засуджені вказують на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, не погоджуються з оцінкою судом доказів по справі. Зазначають, що суди не врахували всі докази, які свідчать про їх невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційних скарг та надані до них копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

З огляду на зазначене, до компетенції касаційного суду не входить перевірка обставин, зазначених у ст. 409 КПК України, а саме невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неповноти досудового та судового розгляду.

Натомість, зазначені обставини, на які, зокрема, посилається у касаційних скаргах засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції. Тому, при розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин провадження, встановлених судом.

Матеріали провадження свідчать, що суди першої і апеляційної інстанції ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційних скаргах. Зазначені в судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.

Мотивуючи висновок про винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у таємному викраденні майна, що належить ДП "Фуршет центр" суд першої інстанції послався на докази, досліджені в судовому засіданні, належно оцінені і є обґрунтованими.

Зокрема, свої висновки про винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні ними кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин, суд першої інстанції обґрунтував показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, даних ними в судовому засіданні; даними протоколу пред'явлення особи для впізнання; даними довідки ДП "Фуршет центр".

Сукупність наведених у вироку доказів, переконливо свідчить про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України. Вирок суду є вмотивованим і відповідає вимогам ст. 374 КПК України.

Доводи апеляційних скарг засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які аналогічні доводам їх касаційних скарг, належно перевірені апеляційною інстанцією. Апеляційний суд визнав обґрунтованим висновок місцевого суду про правильність засудження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України, на усі доводи апеляцій надав обґрунтовані відповіді. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України, її законність сумнівів у колегії суддів не викликає.

Рішення суду апеляційної інстанції про зміну вироку суду першої інстанції в частині призначення засудженим покарання відповідає вимогам закону.

З доводами суду апеляційної інстанції щодо призначеного покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погоджується і суд касаційної інстанції.

У касаційних скаргах не наведено належних доводів щодо наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну

відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, а тому з мотивів, наведених у них, підстав для відкриття касаційного провадження колегія суддів не вбачає.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2014 року щодо них.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.