Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О., суддів Шибко Л.В., Крещенка А.М.,

за участю прокурора Кравченко Є.С.,

розглянула 18 лютого 2014 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою представника цивільного відповідача ТОВ "Крайтекс-Сервіс" на вирок Київського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21 березня 2013 року.

Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, громадянина України,

за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробовуванням протягом дворічного іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених пп. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Стягнуто з ТОВ "Крайтекс-Сервіс" на користь потерпілого ОСОБА_2 132 300 грн на відшкодування моральної шкоди.

Згідно вироку, водій ТОВ "Крайтекс-Сервіс" ОСОБА_1 10.03.2011 о 10:00, керуючи вантажним автомобілем "HYUNDAI HD 65", рухаючись по проспекту Маршала Жукова в м. Одесі від вул. 25-ї Чапаївської дивізії в напрямку вулиці Левітана зі швидкістю 50 км/г й наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеному дорожньою розміткою 1.14.3 та дорожніми знаками 5.35.1 і 5.35.2 "Пішохідний перехід", в порушення вимог п/п "б" п. 2.3, пп. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) не був уважним, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість й дистанцію до переднього попутного автомобіля "ДЕУ Сенс", через що, коли останній транспортний засіб зупинився, здійснив маневр його об'їзду вправо та наїхав на пішохода ОСОБА_2, що спричинило його смерть 25.03.2011 у лікарні.

У касаційній скарзі представник цивільного відповідача порушує питання про скасування вищезазначених судових рішень в частині розв'язання цивільного позову і просить зменшити розмір відшкодування моральної шкоди та замінити цивільного позивача на належного.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 9 Пленуму Верховного суду від 31 травня 1995 року № 4 (v0004700-95) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, а визначаючи розмір відшкодування повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Усупереч цим роз'ясненням й вимогам ст. 1167 Цивільного кодексу України та ст. 334 КПК України, суд першої інстанції визначив розмір відшкодування моральної шкоди без урахування всіх обставин справи та не обґрунтував свої висновки в цій частині.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 1168 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

У вироку відсутній висновок про право позивача на відповідне відшкодування у відповідності до положень вказаної норми закону.

Апеляційний суд не звернув увагу на вказані порушення, зокрема - кримінально-процесуального закону, та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Оскільки такі порушення кримінально-процесуального закону могли перешкодити постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення в частині розв'язання цивільного позову, то колегія суддів, зважаючи на вимоги ч. 1 ст. 370 КПК України, визнає їх істотними, внаслідок чого, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України, оскаржені рішення підлягають скасуванню в зазначеній частині з направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394- 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Касаційну скаргу представника цивільного відповідача ТОВ "Крайтекс-Сервіс" задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21 березня 2013 року щодо ОСОБА_1 в частині розв'язання цивільного позову скасувати, справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.